|
турніри
| |
| ovsanka | Дата: Понедельник, 03.10.2011, 21:21 | Сообщение # 91 |
 Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Сетевой маркетинг - это бизнес. И как любой бизнес имеет свои риски. Доля банкротств среди вновь созданных сетевых компаний высока - свыше 96% в течении первого же года работы. Рецепта, как гарантировано добиться успеха в МЛМ, нет. Но если вы внимательно отнесетесь к системе оценки открывающихся перед вами МЛМ-возможностей, то сможете принять достаточно обоснованное решение.
http://www.bio-lavka.kiev.ua/litnspmlm.shtml
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Понедельник, 03.10.2011, 21:29 | Сообщение # 92 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Украина введет агрохимические паспорта на земли сельскохозяйственного назначения
3.10.2011
В Украине планируют ввести агрохимические паспорта на землю сельскохозяйственного назначения, в которых будет содержаться информация об агрохимических характеристиках грунта и состоянии их загрязнения токсическими веществами и радионуклидами.
Как сообщается в пресс-релизе Государственного комитета по вопросам регуляторной политики и предпринимательства, согласовавшего проект приказа Министерства аграрной политики и продовольствия о порядке ведения паспорта поля и земельного участка, наличие агрохимического паспорта будет обязательным при передаче земельных участков в собственность, пользование, предоставлении разрешения на снятие плодородного слоя грунта и определении земельного налога и др.
Введение таких паспортов будет обеспечивать государственный контроль за изменениями показателей плодородия; определение условий для рационального использования минеральных, органических удобрений в хозяйствах и сохранение от загрязнений.
Согласно проекту приказа, агрохимический паспорт будет выдаваться за счет бюджетных средств сроком на пять лет.
http://stroyobzor.net.ua/news/73694
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Воскресенье, 12.02.2012, 12:47 | Сообщение # 93 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Результати ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України наукового відділення: "Економіка"
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Вторник, 19.06.2012, 09:59 | Сообщение # 94 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Питання VІІІ Всеукраїнського турніру юних економістів
(2012/2013 навчальний рік)
1. Теорія граничної корисності та її практичне використання.
2. Соціальна відповідальність бізнесу.
3. Фінансові рекомендації щодо найефективнішого використання вільних коштів населення України.
4. Ринкова еластичність та її вплив на діяльність підприємців.
5. Конкурентні стратегії фірми.
6. Соціальна диференціація як чинник суспільної нестабільності.
7. Дематеріалізація грошей у сучасних умовах.
8. Страхування в умовах економічної невизначеності.
9. Прибуток як інтегрований показник ефективності роботи фірми.
10. Антикризова політика для України.
11. Офшорні зони та компанії: переваги та недоліки.
12. Підприємницький ризик як складова ринкових відносин.
13. Реклама як засіб просування товару на ринок.
14. Економічне значення інтернет-торгівлі в Україні та в економічно розвинутих країнах.
15. «Made in China» в світовій економіці.
16. Економічне призначення податку на нерухомість: світовий досвід та перспективи використання в Україні.
17. Економічні підходи до оцінки людського капіталу: категоріальний аспект.
18. Порівняльна характеристика споживчої поведінки домогосподарств у країнах з розвинутою економікою та в Україні.
19. Соціально-економічна оцінка соціальних мереж.
20. Аналіз витрат та його значення в практичній діяльності підприємця.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Четверг, 06.09.2012, 08:31 | Сообщение # 95 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| питання 2
СВБ розуміється як відповідальність організації, компанії за вплив рішень і дій на суспільство, навколишнє середовище шляхом прозорої та етичної поведінки, яка
сприяє сталому розвиткові, у тому числі здоров'ю і добробуту суспільства;
зважає на очікування заінтересованих сторін;
відповідає чинному законодавству і міжнародним нормам поведінки;
інтегрована у діяльність організації та практикується в її відносинах.
Корпорати́вна соціа́льна відповіда́льність (КСВ) — це відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, за тих, на кого безпосередньо чи опосередковано ці рішення впливають. Соціальна відповідальність — це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, стейкохолдерів, працівників, громади та навколишнє середовище в усіх аспектах своєї діяльності.
СВБ є добровільною діяльністю компаній приватного і державного секторів, спрямованою на дотримання високих стандартів операційної та виробничої діяльності, соціальних стандартів та якості роботи з персоналом, мінімізацію шкідливого впливу на навколишнє середовище тощо, з метою вирівнювання наявних економічних і соціальних диспропорцій; створення довірливих взаємовідносин між бізнесом, суспільством і державою; покращання результативності бізнесу та показників прибутковості у довгостроковому періоді.
СВБ тісно пов’язана з діяльністю компаній з досягнення ділової досконалості та якості в організації виробництва. Ці аспекти діяльності компаній переважно регулюються міжнародними стандартами серії ISO 9000.
У сучасному світі соціально відповідальна діяльність бізнесу є загальноприйнятим правилом, якого дотримується значна кількість великих, середніх і навіть малих компаній по всьому світу. З огляду на надзвичайну суспільну та економічну користь, що містить у собі соціальна відповідальність бізнесу, питання її розвитку належать до сфери особливої уваги органів державної влади багатьох країн світу та провідних міжнародних організацій. Проявом цієї уваги є розроблення стандартів СВБ і заходів зі стимулювання бізнесу до соціально відповідальної діяльності.
Соціальна відповідальність бізнесу — відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.
У широкому розумінні СВБ може бути представлена як система цінностей, заходів і процесів, що мають на меті поширення позитивного впливу діяльності компанії в економічній, екологічній, соціальній сферах як усередині організації, так і в навколишньому середовищі. Реалізація соціально відповідальних стратегій має орієнтуватися не лише на зменшення та запобігання негативним наслідкам діяльності, а й на досягнення економічного, екологічного та соціального ефектів (т.зв. стратегія потрійного впливу), що може розглядатися як основа підвищення конкурентоспроможності окремих компаній і національної економіки загалом.
За визначенням Європейської Комісії («Зелена книга з корпоративної соціальної відповідальності», 2001 р.), корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це «концепція, згідно з якою компанії інтегрують соціальні та екологічні питання у свою комерційну діяльність та взаємодію із заінтересованими сторонами на добровільній основі». Надзвичайно важливе значення у сфері СВБ має концепція «потрійного критерію», що містить у собі розширення меж звітності організацій та додання соціальних і екологічних аспектів до фінансових показників діяльності.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Соціальна_відповідальність_бізнесу
http://www.sociology.kharkov.ua/sociopr....3_4.pdf
http://innovations.com.ua/ua/conferences/13366/temp
http://www.nbuv.gov.ua/portal....8_6.pdf
ЗРИ В КОРЕНЬ
Сообщение отредактировал ovsanka - Четверг, 06.09.2012, 08:34
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Четверг, 06.09.2012, 08:37 | Сообщение # 96 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Питання 3
http://www.confcontact.com/2008febr/1_andre.php
Різновидом залучених ресурсів банків є кошти населення, розміщені у внески. Крім цього, до складу залучених коштів в даний час стали входити кошти індивідуальних підприємців.
З переходом на ринкові відносини у комерційних банків з'явилися не тільки нові канали залучення коштів, але і принципово інші, нетрадиційні для колишньої банківської системи, способи акумуляції тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб. Серед притягнутих ресурсів з'явилися такі нові види, як кошти, отримані від Національного банку Республіки Білорусь, і кошти, залучені від інших комерційних банків. Широко практикується залучення коштів на депозитній основі, причому особливе значення набуло для комерційних банків залучення ресурсів на фіксований термін. З розвитком кореспондентських відносин між банками з'явилася така різновид залучених ресурсів, як залишки коштів на кореспондентських рахунках. Принципово новим способом акумуляції коштів стало їх залучення на основі випуску банками власних цінних паперів боргового характеру: облігацій, векселів, депозитних і ощадних сертифікатів.
За усталеною в світовій банківській практиці традиції в залежності від способу акумуляції всі залучені ресурси поділяються на депозити і недепозитних кошти. Під депозитом у світовій банківській практиці розуміються грошові кошти або цінні папери, віддані на зберігання до банківської установиhttp://ua-referat.com/Ресурси_комерційного_банку.doc
Депозити складають основну частину залучених ресурсів комерційних банків. Вони представляють собою грошові кошти, внесені до банку його клієнтами - юридичними та фізичними особами. Існує досить багато різновидів банківських рахунків, кошти на яких класифікують як депозити. Ці рахунки можуть відрізнятися за цілями їх відкриття, режимам функціонування та іншими ознаками. Різноманітність умов і способів залучення коштів у депозити пов'язано з прагненням банків в умовах досить жорсткої конкуренції на ринку банківських ресурсів забезпечити режим максимального сприяння різним категоріям клієнтів і одночасно отримати для себе стабільний приплив ресурсів.
За економічним змістом депозити можна розділити на кілька груп депозити до запитання, строкові депозити та ощадні вклади
Основною характеристикою всіх депозитів до запитання є можливість їх власників без попереднього повідомлення користуватися цими засобами: робити за рахунок них платежі та перерахування; отримувати їх частину для використання на дозволені законодавством цілі у вигляді готівкових коштів; здійснювати їх депонування і навіть повне вилучення. Для клієнтів ці рахунки є досить зручними у зв'язку з їх високою ліквідністю, а до недоліків можна віднести те, що, як правило, за такими рахунками банки нараховують невисокі депозитні відсотки або взагалі не проводять їх нарахування. Для банку основна незручність цих депозитів пов'язано з досить високим ризиком їх одночасного вилучення і необхідністю підтримки великого запасу коштів для розрахунків за подібними зобов'язаннями.
Найбільш стійку частину депозитних ресурсів представляють строкові депозити та ощадні вклади. Під строковими депозитами розуміються грошові кошти, внесені в банк на фіксований термін. У деяких випадках комерційні банки вдаються до оформлення строкових депозитів і вкладів депозитними та ощадними сертифікатами.
Ощадні рахунки клієнтів характеризуються в основному відсутністю фіксованого терміну зберігання грошових коштів та умови їх ведення не вимагають попередження про вилучення коштів. Існує досить багато різновидів ощадних і вкладних рахунків. Їх значення для комерційних банків полягає в тому, що з їх допомогою відбувається мобілізація тимчасово вільних коштів населення
http://ua-referat.com/Ресурси_комерційного_банку.doc
ЗРИ В КОРЕНЬ
Сообщение отредактировал ovsanka - Четверг, 06.09.2012, 08:43
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 07.09.2012, 17:36 | Сообщение # 97 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Питання VІ міського турніру юних економістів
1. Теорія граничної корисності та її практичне використання.
2. Соціальна відповідальність бізнесу.
3. Конкурентні стратегії фірми.
4. Соціальна диференціація як чинник суспільної нестабільності.
5. Дематеріалізація грошей у сучасних умовах.
6. Прибуток як інтегрований показник ефективності роботи фірми.
7. Антикризова політика для України.
8. Офшорні зони та компанії: переваги та недоліки.
9. Підприємницький ризик як складова ринкових відносин.
10. Реклама як засіб просування товару на ринок.
11. Економічне значення інтернет-торгівлі в Україні та в економічно розвинутих країнах.
12. «Made in China» в світовій економіці.
13. Економічне призначення податку на нерухомість: світовий досвід та перспективи використання в Україні.
14. Економічні підходи до оцінки людського капіталу: категоріальний аспект.
15. Соціально-економічна оцінка соціальних мереж.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 07.09.2012, 20:52 | Сообщение # 98 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| ПИТАННЯ 1
Грани́чна кори́сність (англ. Marginal utility) — додаткова корисність, яку отримує споживач із додаткової одиниці товару або послуги, яку буде втрачено у випадку відмови від цієї одиниці.
Цей напрям економічної теорії виник у останній третині 19-го століття в наслідок спроб економістів пояснити механізми утворення ціни. Найвідомішими його представниками були В. Джевонс, А. Маршалл, К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, Д. Кларк. Головна ідея даного підходу полягає в тому, що зведення вартості до витрат (самої праці чи праці, землі, капіталу) є неприйнятною, тому що не дає змоги врахувати корисність товару. Вартість на їхню думку, визначається суб'єктивною граничною корисністю останньої реальної одиниці певного блага. http://uk.wikipedia.org/wiki/Гранична_корисність
Важливо зазначити, що у таблиці Менгера знайшли відображення обидва закони Госсена:
закон спадної граничної корисності та зменшення нагальності кожного виду потреб в міру її насичення (поступове зменшення значення чисел у кожному стовпчику);
закон вирівнювання граничних корисностей на основі рівномірного насичення кожної з потреб (рівність чисел у рядках).
Зазначивши, що величина цінності матеріального блага визначається важливістю тієї конкретної потреби (або часткової потреби), яка займає останнє місце в ряду потреб, які задовольняються усім наявним запасом матеріальних благ цього виду, вчений дійшов висновку, що "цінність речі вимірюється величиною граничної корисності цієї речі".
Головною перешкодою для застосування поняття корисності при визначенні цінності довгий час вважався парадокс А. Сміта, згідно з яким корисні для людей блага (наприклад, вода), які задовольняють життєво важливі потреби, оцінюються низько, водночас блага менш корисні (наприклад, діаманти), які задовольняють другорядні потреби, оцінюються набагато вище.
Граничний підхід, врахування фактора рідкісності та розмежування загальної та конкретної корисностей, запропоновані К. Менгером, дали змогу розв'язати цей парадокс. Визначивши цінність як граничну корисність (найменш важливою із усіх можливих для задоволення з допомогою наявного запасу благ), австрійський дослідник вказав на те, що за умов, коли вода є в надлишку, вона не має ніякої цінності для суб'єкта господарювання, оскільки при високій загальній корисності її гранична корисність наближається до нуля. Водночас діаманти, кількість яких обмежена, мають велику граничну корисність і цінуються дуже високо.
http://library.if.ua/book/39/2633.html
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 07.09.2012, 21:18 | Сообщение # 99 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Питання2
Социальная ответственность бизнеса — ответственность субъектов бизнеса за соблюдение норм и правил, неявно определенных или неопределенных законодательством (в области этики, экологии, милосердия, человеколюбия, сострадания и т. д.), влияющих на качество жизни отдельных социальных групп и общества в целом.
Ответственность наступает в результате игнорирования или недостаточного внимания субъектов бизнеса к требованиям и запросам общества и проявляется в замедлении воспроизводства трудовых ресурсов на территориях, являющихся ресурсной базой для данного вида бизнеса.
Социальная ответственность бизнеса (СОБ) — это добровольный вклад бизнеса в развитие общества в социальной, экономической и экологической сферах, связанный напрямую с основной деятельностью компании и выходящий за рамки определенного законом минимума.
Данное определение скорее идеальное, и не может быть полностью претворено в действительность хотя бы потому, что просчитать все последствия одного решения просто невозможно. Но социальная ответственность — это не правило, а этический принцип, который должен быть задействован в процессе принятия решения. Долженствование здесь является внутренним, перед самим собой, и основывается на моральных нормах и ценностях, приобретенных в процессе социализации.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Корпоративная_социальная_ответственность
Корпоративная социальная ответственность (КСО, также называемая корпоративная ответственность, ответственный бизнес и корпоративные социальные возможности[1]) — это концепция, в соответствии с которой организации учитывают интересы общества, беря на себя ответственность за влияние их деятельности на заказчиков, поставщиков, работников, акционеров, местные сообщества и прочие заинтересованные стороны общественной сферы. Это обязательство выходит за рамки установленного законом обязательства соблюдать законодательство и предполагает, что организации добровольно принимают дополнительные меры для повышения качества жизни работников и их семей, а также местного сообщества и общества в целом.
http://spero.socpol.ru/docs/spero_no2_CSRoverview.pdf
http://forum-msk.org/material/economic/8766556.html
http://www.youtube.com/watch?v=wOjqJU098gU
ЗРИ В КОРЕНЬ
Сообщение отредактировал ovsanka - Пятница, 07.09.2012, 21:21
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 07.09.2012, 21:33 | Сообщение # 100 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Питання 3
Находясь в конкурентном окружении, фирмы прибегают ко множеству различных форм и методов конкурентной борьбы, зачастую далеко выходящих за пределы традиционной конкуренции продуктом. Однако значение и роль конкуренции продуктом в общей конкурентной борьбе фирмы не уменьшается. Более того, именно конкуренция продуктом в конечном счете является решающей для долгосрочного выживания фирмы. Ничто не в состоянии оградить фирму от краха, если ее продукция проигрывает в конкурентной борьбе продукции других фирм. Ярким примером этого может служить ситуация, сложившаяся с "Дженерал Моторс" (General Motors). Долгое время считалось, что эта суперкорпорация не может быть низвергнута никакими силами, разве что только мощью государства. Считалось, что "Дженерал Моторс" настолько мощна, что ей не страшна никакая конкуренция. В своей книге "Новое индустриальное общество" в 1967 г. Дж. Гэлб-рейт писал, что экономическая мощь "Дженерал Моторс" позволяет ей назначать цены на легковые автомобили, дизели, грузовики, холодильники и прочие предлагаемые ею товары и быть уверенной, что никакой покупатель не в состоянии ничего изменить, отказавшись от ее услуг. И вот в 80-е гг. "Дженерал Моторс" оказалась на грани катастрофы. И американское государство предприняло огромные усилия не для того, чтобы урезонить или же разделить "Дженерал Моторс" на части, а для того, чтобы спасти ее от полного краха. Причина произошедшей с корпорацией метаморфозы состоит в том, что ее продукция уступила в конкурентной борьбе продукции японских автомобильных фирм.
Конкуренция http://economics.wideworld.ru/microeconomics/glossary/29/
Монополистическая конкуренция http://50.economicus.ru/index.php?ch=3&le=28&r=2&z=1
Изучение конкурентов, т.е. тех, с кем организации приходится бороться за покупателя и за ресурсы, которые она стремится получить из внешней среды, чтобы обеспечить свое существование, занимает особое и очень важное место в стратегическом управлении. Такое изучение направлено на то, чтобы выявить слабые и сильные стороны конкурентов и на базе этого построить свою стратегию конкурентной борьбы.
Конкурентная среда формируется не только внутриотраслевыми конкурентами, производящими аналогичную продукцию и реализующими ее на одном и том же рынке. Субъектами конкурентной среды являются и те фирмы, которые могут войти на рынок, а также те, которые производят замещающий продукт. Кроме них на конкурентную среду организации оказывают заметное влияние покупатели ее продукта и поставщики, которые, обладая силой к торгу, могут заметно ослабить позицию организации.
Многие фирмы не уделяют должного внимания возможной угрозе со стороны вновь пришедших на их рынок и поэтому проигрывают в конкурентной борьбе именно им. Об этом очень важно помнить и заранее создавать барьеры на пути вхождения потенциальных пришельцев. Такими барьерами могут быть углубленная специализация в производстве продукта, низкие издержки за счет эффекта масштаба производства, контроль над каналами распределения, использование местных особенностей, дающих преимущество в конкуренции, и т.п. Однако очень важно хорошо знать то, какие барьеры могут остановить или помешать потенциальному пришельцу выйти на рынок, и воздвигать именно эти барьеры.
Очень большой конкурентной силой обладают производители замещающей продукции. Особенность трансформации рынка в случае с появлением замещающего продукта состоит в том, что, если им был убит рынок старого продукта, то он уже обычно не поддается восстановлению. Поэтому для того чтобы суметь достойно встретить вызов со стороны фирм, производящих замещающий продукт, организация должна иметь достаточный потенциал для перехода к созданию продукта нового типа.
Процесс выработки стратегии по праву считается сердцевиной стратегического управления. Определение стратегии - это отнюдь не составление плана действий. Определение стратегии - это принятие решения по поводу того, что делать с отдельным бизнесом или продуктами, как и в каком направлении развиваться организации, какое место занимать на рынке и т.п.
Как же организация может обеспечивать свое выживание в долгосрочной перспективе, что должно быть ей присуще, чтобы она могла справляться со своими задачами? Ответ на этот вопрос совершенно очевиден: организация должна производить продукт, который стабильно будет находить покупателей. Это означает, что продукт должен быть, во-первых, интересен покупателю настолько, что он готов отдать за него деньги, и, во-вторых, интересен покупателю более, чем аналогичный или схожий по потребительским качествам продукт, производимый другими фирмами. Если продукт обладает этими двумя свойствами, то говорят, что продукт имеет конкурентные преимущества.
Виды преимуществ:
Что же создает конкурентные преимущества? Считается, что для этого есть две возможности. Во-первых, конкурентные преимущества может иметь сам продукт. Один вид конкурентных преимуществ продукта - это его ценовая характеристика. Очень часто покупатель приобретает товар только потому, что он дешевле других товаров, обладающих аналогичными потребительскими свойствами. Иногда продукт покупается только потому, что он очень дешевый. Такие покупки могут происходить, даже если продукт не имеет потребительской полезности для покупателя.
Второй вид конкурентных преимуществ - это дифференциация. В данном случае речь идет о том, что продукт обладает отличительными особенностями, делающими его привлекательным для покупателя. Дифференциация совсем не обязательно связана с потребительскими (утилитарными) качествами продукта (надежность, простота использования, хорошие функциональные характеристики и т.п.). Она может достигаться за счет таких характеристик, которые не имеют никакого отношения к его утилитарным потребительским свойствам, например за счет марки.
Во-вторых, кроме того, что фирма создает конкурентные преимущества в продукте, она может пытаться создать своему продукту конкурентное преимущество в его положении на рынке. Достигается это за счет закрепления покупателя или же, говоря иначе, за счет монополизации части рынка. В принципе такая ситуация противоречит рыночным отношениям, так как в ней покупатель лишен возможности выбора. Однако в реальной практике многим фирмам удается не только создать для своего продукта такое конкурентное преимущество, но и удерживать его достаточно долго.
Следовательно, фирма успешно существовать и развиваться может только в том случае, если ее продукт обладает конкурентными преимуществами. Создавать же конкурентные преимущества призвано стратегическое управление.
Стратегическое управление призвано обеспечить фирме выживание в долгосрочной перспективе. Конечно же, когда речь идет о выживании в рыночной конкурентной среде, не стоит вопрос о том, что фирма может влачить жалкое существование. Очень важно понимать, что как только кому-то из тех, кто связан с фирмой, эта связь становится не в радость, он отходит от фирмы, и она через некоторое время погибает. Поэтому выживание в долгосрочной перспективе автоматически означает, что фирма довольно успешно справляется со своими задачами, принося своей деятельностью удовлетворение тем, кто входит в сферу ее делового взаимодействия. В первую очередь это касается покупателей, сотрудников фирмы и ее собственников.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 07.09.2012, 21:42 | Сообщение # 101 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| ПИТАННЯ 4
Социальная дифференциация (в социологии) — наличие в обществе социальной структуры или процесс, ведущий к возникновению новых видов деятельности ролей и групп для выполнения новых функций. (Парсонс, Толкотт)
Дифференциа́ция (от лат. differentia — различие) — выделение частного из общей совокупности по некоторым признакам.
Соціальна диференціація суспільства http://ua-referat.com/Соціальна_диференціація_суспільства
Суспільна нестабільність, що проявляється в ідеологічній, морально-етичній, організаційній неусталеності суб’єктів політичного життя (партій, рухів. державних інституцій тощо),
Типологія політичних конфліктів і криз http://www.info-library.com.ua/books-text-2405.html
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Понедельник, 10.09.2012, 08:41 | Сообщение # 102 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Слово "дифференциация" происходит от латинского корня, означающего "различие".
Социальная дифференциация- это разделение общества на группы, занимающие разное социальное положение. Многие исследователи считают, что социальное расслоение свойственно любому обществу. Даже в первобытных племенах выделялись группы в соответствии с полом и возрастом, с присущими им привилегиями и обязанностями. Здесь же были влиятельный и уважаемый вождь и его приближенные, а также живущие "вне закона" отверженные. На последующих этапах развития социальное расслоение усложнялось и становилось все более очевидным. Принято различать экономическую, политическую и профессиональную дифференциацию. Экономическая дифференциация выражается в различии доходов, уровня жизни, в существовании богатых, бедных и средних слоев населения. Деление общества на управляющих и управляемых, политических лидеров и массу есть проявление политической дифференциации. К профессиональной дифференциации можно отнести выделение в обществе различных групп по роду их деятельности, занятиям. При этом некоторые профессии считаются более престижными в сравнении с другими.
-- это не просто выделение каких-либо групп, но и определенное неравенство между ними с точки зрения их общественного положения, объема и характера права, привилегий и обязанностей, престижа и влияния.
Устранимо ли это неравенство? На этот вопрос даются разные ответы.
Например, марксистское учение об обществе исходит из необходимости и возможности устранения этого неравенства как наиболее яркого проявления социальной несправедливости. Для решения этой задачи нужно в первую очередь изменить систему экономических отношений, ликвидировать частную собственность на средства производства. В других теориях социальное расслоение также расценивается как зло, однако оно неустранимо. Люди должны принимать такое положение как неизбежность.
Согласно иной точке зрения, неравенство расценивается как положительное явление. Оно заставляет людей стремиться к совершенствованию общественных отношений. Социальная же однородность приведет общество к гибели. При этом многие исследователи отмечают, что в большинстве развитых стран происходит уменьшение социальной поляризации, увеличиваются средние слои и сокращаются группы, относящиеся к крайним общественным полюсам. Поразмышляйте над приведенными точками зрения, попытайтесь соотнести их с реальными общественно-историческими процессами.
Объяснение социального неравенства принципом функциональной полезности таит в себе серьезную опасность субъективистского толкования. Действительно, почему та или иная функция рассматривается как более значимая, если общество как целостный организм не может существовать без функционального многообразия. Этот подход не позволяет объяснить и такие реалия как признание за индивидом его принадлежности к высшей страте при отсутствии его непосредственного участия в управлении. Вот почему Т.Парсонс, рассматривая социальную иерархию как необходимый фактор, обеспечивающий жизнеспособность социальной системы, увязывает ее конфигурацию с системой господствующих ценностей в обществе. В его понимании расположение социальных слоев на иерархической лестнице определяется сформировавшимися в обществе представлениями о значимости каждого из них, и следовательно, может меняться по мере изменения самой системы ценностей.
Наблюдения за действиями, поведением конкретных индивидов дали толчок развитию статусного объяснения социального неравенства. Каждый человек занимает определенное место в обществе, обретает свой статус. Социальное неравенство - это неравенство статусов, вытекающее как из способностей индивидов выполнять ту или иную социальную роль (например, быть компетентным, чтобы управлять, обладать соответствующими знаниями и навыками, чтобы быть врачом, юристом и т.д.), так и из возможностей, позволяющих человеку достичь того или иного положения в обществе (владение собственностью, капиталом, происхождение, принадлежность к влиятельным политическим силам).
Экономический взгляд на проблему. В соответствии с этой точкой зрения, первопричина социального неравенства заключена в неравном отношении к собственности, неравном распределении материальных благ. Наиболее ярко этот подход проявился в марксизме. По его версии, именно появление частной собственности привело к социальному расслоению общества, образованию антагонистических классов. Преувеличение роли частной собственности в социальном расслоении общества привело, в значительной степени, К.Маркса и его ортодоксальных последователей к неоправданному выводу о возможности ликвидировать социальное неравенство путем установления общественной собственности на средства производства.
Отсутствие единого подхода к объяснению истоков социального неравенства обусловлено тем, что оно всегда воспринимается по крайней мере на двух уровнях. Во-первых, как свойство общества. Письменная история не знает общества без социального неравенства. Борьба людей, партий, групп, классов - это борьба за обладание большими социальными возможностями, правами, преимуществами и привилегиями. Если неравенство - неотъемлемое свойство общества, следовательно, оно несет позитивную функциональную нагрузку. И общество воспроизводит неравенство, потому что нуждается в нем как в источнике жизнеобеспечения, развития.
ЗРИ В КОРЕНЬ
Сообщение отредактировал ovsanka - Понедельник, 10.09.2012, 08:47
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Понедельник, 10.09.2012, 08:56 | Сообщение # 103 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| ПИАТАННЯ5
Життя сучасного суспільства важко уявити без такого важливого фінансового інструменту, як гроші. Саме гроші приводять у рух всі продуктивні сили суспільства і розкривають потенційні можливості, наявні в його розпорядженні, на благо (а іноді й на шкоду) людям.
Саме гроші забезпечують людям можливість обмінювати свої здібності, вміння, знання на все необхідне для того, щоб організувати своє життя відповідно до власних уявлень про неї. Але перш ніж потрапити до рук людей, які можуть розпорядитися ними на свій розсуд, гроші проходять довгий шлях метаморфоз і цей шлях грошей пов'язаний з певними законами і порядком. Для руху грошей необхідні специфічні канали (платіжні системи), гроші повинні десь концентруватися для того, щоб їх можна було ефективно використовувати у сфері виробництва необхідних товарів і послуг, підтримки стабільного існування держави, нарешті, гроші десь повинні виготовлятися (друкуватися або карбуватися) і вводитися в дію.
У сучасному суспільстві концентрація грошей, напрямок їх по різних потоків, введення в дію нових купюр і монет здійснюється банками. У масштабах держави банки утворюють банківську систему. Одне з найважливіших властивостей грошей ó бути своєрідним товаром. Це властивість в повній мірі реалізується кредитною системою (національної, міжнародної, світової).
http://ua-referat.com/Гроші_-_основа_сучасної_економіки
У XX ст. стався потужний розвиток банківської системи, наслідком чого було виникнення безготівкових грошей, які існують у формі записів на банківських рахунках. Вони-то і є головною формою грошей в даний час. Готівкові гроші також трансформуються і поступово відмовляються від своєї паперової форми.
Принципові зрушення в інформаційних системах зв'язку дозволили розвиненим країнам замінити готівку гроші на так звані електронні, представлені різноманітними платіжними картами. Аналогічні зрушення відбуваються і з безготівковими грошима, замість записів в банківських книгах гроші виступають у вигляді записів електронних сигналів на спеціальних носіях, що дозволяє широко застосовувати автоматизацію ведення рахунків і розрахунків. Цілком очевидно, що це тільки початок процесу і його остаточні форми поки непередбачувані. Важливо тільки підкреслити, що сучасні зміни в грошах тільки підкреслюють їх ідеальну істотність, їх властивість виражати громадську довіру і використовувати довіру з метою розвитку суспільства.
Але зняття з грошей важких «матеріальних обладунків» збільшило можливість їх випуску в надлишковій кількості. Причому мова йде не стільки про готівки, скільки про безготівкові гроші. У подвійній формі існування грошей - готівковій та безготівковій - саме остання є в даний час вихідної, первинної. Наукові гроші виникають як перетворення безготівкових. Тому контроль за кількістю грошей в обігу повинен починатися саме з безготівкових грошей. Вимоги кількісної теорії його безумовно повинні ретельно дотримуватися в нинішніх умов:. тому що спокуса вирішити певні економічні і соціальні труднощі за рахунок емісії грошей безумовно дуже великий, а надлишкова емісія дуже небезпечна, і перш за все можливістю породження інфляції.
Дематеріалізація грошей зробила більш наочної залежність між рівнем цін і масою грошей в обороті. Одночасно вона ж сприяла і певному виправданню номіналістичної теорії грошей, яка приписувала саме державі вирішальну роль у визначенні номіналу грошей, їх стійкості та зміцненні довіри до них...
http://5ka.at.ua/load....0-25185
.Електронні гроші
2.3.1. Пластикові картки з магнітною смугою
Сьогодні гроші диверсифікуються, буквально на очах множаться їх види. Слідом за чеками і кредитними картками, з'явися, дебетові картки і так звані "електронні гроші", які, у вигляді комп'ютерних операцій, можна використовувати для переказів з одного рахунку на інший. Електронні гроші нове явище у грошовому обігу - процес дестафаціі грошей, тобто зникнення речових засобів обігу платежу.
Електронні гроші вперше з'явилися в 70-х роках. У другій воловине 80-х років у ряді капіталістичних країн починають впроваджувати електронні кредитні картки другого покоління.
Пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів (85.6 мм 53.9 мм 0.76 мм), виготовлену з спеціальної, стійкої до механічних і термічних дій, пластмаси. Одна з основних функцій пластикової картки - забезпечення ідентифікації використовує її особи як суб'єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім'я власника картки, номер його рахунку, термін дії картки і ін Крім цього, на картці може бути фотографія власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані - ім'я, номер рахунку та ін - можуть бути ембосовані, тобто нанесені рельєфним шрифтом. Це дає можливість при ручній обробці прийнятих до оплати карток швидко перенести дані на чек з допомогою спеціального пристрою, імпринтера, здійснює "прокатування" картки (в точності так само, як виходить другий примірник при використанні копіювального паперу).
На лицьовій стороні картки з магнітною смугою зазвичай вказується: логотип банку-емітента, логотип платіжної системи, номер картки (перші 6 цифр - код банку, такі 9 - банківський номер картки, остання цифра - контрольна, останні чотири цифри нанесені на голограму), термін дії картки, ім'я власника картки; на зворотному боці - магнітна смуга, місце для підпису.
Картки з магнітною смугою є на сьогоднішній день найбільш поширеними - в обігу знаходиться понад двох мільярдів карт такого типу. Магнітна смуга розташовується на зворотній стороні картки і, відповідно до стандарту ISO 7811, складається з трьох доріжок. З них два призначені для зберігання ідентифікаційних даних, а на третю можна записувати інформацію (наприклад, поточне значення ліміту картки). Однак через невисоку надійності багаторазово повторюваного процесу запису / зчитування, запис на магнітну смугу, як правило, не практикується, і такі карти використовуються тільки в режимі зчитування інформації. Хоча такий тип карт щодо уразливий для шахрайства. Тим не менш, розвинена інфраструктура існуючих платіжних систем і, в першу чергу, світових лідерів "карткового" бізнесу - компаній MasterCard / Europay є причиною інтенсивного використання карток з магнітною смугою і сьогодні. Відзначимо, що для підвищення захищеності карток системи VISA та MasterCard / Europay використовуються додаткові графічні засоби захисту: голограми та нестандартні шрифти для ембосування.
2.3.2 Смарт-картки
Як відомо, перші смарт-картки з'явилися у Франції в середині 70-х років. Основними перевагами цього виду пластикових карток у порівнянні з їх "магнітними побратимами" є підвищена надійність і безпека, багатофункціональність, можливість ведення на одній картці декількох рахунків. Істотний недолік смарт-карток, який до цих пір не вдалося подолати, - їх висока собівартість, значно перевершує вартість пластикової картки з магнітною смугою. Вартість смарт-карток залежить від цілого ряду факторів (обсягу пам'яті, потужності процесора) і коливається для тиражу в мільйон карток від 0,6 до 9,5 дол США. Тим не менш, на початку 90-х років ринок мікропроцесорних карток став розвиватися бурхливими темпами.
Широке впровадження в Росії систем безготівкових платежів на основі пластикових карток стане можливим лише в тому випадку, якщо буде забезпечений баланс інтересів всіх учасників процесу розрахунків за допомогою пластикових карт: комерційних банків, підприємств торгівлі та обслуговування, фізичних осіб. Проте картки ще не набули поширення серед широких верств населення Росії, а це значить, що оптимального поєднання економічних інтересів окремих учасників систем платежів досягти поки не вдалося.
Багато економістів схиляються до того, що в майбутньому паперові гроші - банкноти і чеки взагалі зникнуть і їх замінять електронні міжбанківські трансакції. Гроші залишаться, але стануть "невидимими".
Висновок
Отже, підводячи підсумки, слід зауважити, що паперові гроші, після їх золотих і срібних побратимів, з'явилися великим кроком в еволюції грошей, але все ж вони вже значною мірою вичерпали свій потенціал. Майбутнє за так званими «електронними» грошима.
У багатьох високорозвинених країнах грошові знаки доживають свої останні роки. Якщо в країні добре розвинена банківська система, уряд користується довірою у населення, немає ніякої необхідності носити з собою купи паперових грошей і монет. Можна перейти на безготівковий розрахунок. Це у багато разів зручніше і практичніше. Люди можуть приходити в магазин з пластиковою платівкою в кишені, й скільки завгодно товарів, якщо звичайно дозволяє рахунок, можуть подзвонити і замовити товари по телефону або через Internet. Майже всі великі угоди проводяться за безготівковим розрахунком.
Але такий вид розрахунку може бути перспективним лише при стабільній економіці, розвиненій банківській системі та абсолютному довірі населення державі. Якщо хоч один з цих компонентів не виконується, повний перехід на безготівкову систему просто неможливий. На жаль, у нашій країні не виконується жодна умова. Отже, поки не буде довіри до уряду, не буде розвинена банківська система і не стабілізується економіка, цей вид розрахунку вкрай не перспективний.
http://ua-referat.com/Різновид_грошей
Дестафація грошей, тобто позбавлення речового змісту
ЗРИ В КОРЕНЬ
Сообщение отредактировал ovsanka - Понедельник, 10.09.2012, 09:36
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Понедельник, 10.09.2012, 09:42 | Сообщение # 104 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| ПИТАННЯ 6
Економічний потенціал підприємства характеризують: активи фірми, обсяг продажів,прибуток чистий і валовий, основний і оборотний капітал, власний і позичковий капітал, виробничі потужності, науково-дослідні роботи та ін.
Ефективність діяльності підприємства аналізують за такими показниками:прибуток, норма прибутку, рентабельність, а також показниками використання трудових ресурсів (продуктивність праці), основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість), матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача) та ін.
Прибуток фірми, його утворення та розподіл. Норма прибутку.
Прибуток – це реалізована вартість додаткового продукту. Прибуток є перетвореною вартістю чистого доходу.
Чистий дохід – це дохід, який одержує підприємство після реалізації продукції за мінусом усіх витрат. Для будь-якого підприємства прибуток є кінцевою метою виробництва. У грошовому виразі прибуток розглядають як різницю між ринковою ціною і с/в продукції.
Прибуток виконує 3 функції:
Сприяє розвитку в-ва, тому що частина прибутку переважно вкладається для розширення виробництва, для оновлення виробничих фондів, для підвищення кваліфікації працівників, для їх преміювання.
Стимулює виробництво, тому що прибуток спонукає виробників виробничих рішень. Пошуку ринків збуту своєї продукції;
Виступає орієнтиром у розподілі ресурсів. Тобто показує, у яку галузь вкладати гроші, а яку скорочувати як неконкурентоспроможну.
Для характеристики прибутку використовують показник норми прибутку, він показує, скільки прибутку приносить кожна вкладена грошова одиниця і відповідно в ті галузі, де є високою норма прибутку, доцільно вкладати додатковий капітал.
Норма прибутку розраховується за формулою:
x 100%
P- чистий прибуток
Ka – авансовий капітал
http://referaty.com.ua/ukr/details/2864/
http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=37481
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/126/knp126_30-31.pdf
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Понедельник, 10.09.2012, 09:44 | Сообщение # 105 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| ПИТАННЯ 7
АНТИКРИЗОВА ПОЛІТИКА ЯК БОРОТЬБА З
КРИЗОВИМИ ЯВИЩАМИ ТА МОЖЛИВІСТЬ
ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_ekon/2009_6/37.pdf
http://economy.kpi.ua/uk/taxonomy/term/520
ЗРИ В КОРЕНЬ
Сообщение отредактировал ovsanka - Понедельник, 10.09.2012, 09:47
|
|
|
| |
|
