|
олимпиада
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 22.04.2011, 05:53 | Сообщение # 76 |
 Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Правила Всеукраїнського турніру юних географів. Загальні положення.
Всеукраїнський турнір юних географів (надалі Турнір) є командним змаганням з географії, який проводиться Міністерством освіти та науки України відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри та конкурси. Турнір — це змагання школярів у формі рольової гри, що сприяє набуттю умінь розв'язувати складні географічні проблеми, доповідати, формулювати твердження та захищати власну думку в наукових дискусіях. 2. Учасники Турніру.
2.1. У Турнірі можуть брати участь команди, які складаються з 3—5 учнів загальноосвітніх навчальних закладів України, команди, сформовані під орудою Малої академії наук, її регіональних відділень та інших дитячих установ. особовий склад команди не може змінюватися протягом Турніру. Команду очолює капітан, який є її офіційним представником. Команда супроводжується одним або двома керівниками. Команди мають вчасно оформити заявки на участь у Турнірі та забезпечити вчасне надходження оргвнесків.
2.2. Команди виступають у таких ролях:
• Доповідач (Д);
• Опонент (О);
• Рецензент (Р)
• Спостерігач (С).
Турнір проводиться за олімпійською системою в три етапи: чвертьфінал, півфінал та фінал. До півфіналу потрапляють лише команди — переможці чвертьфіналів. Чвертьфінал складається з двох або більше змагань залежно від загального числа команд. Якщо в змаганні беруть участь дві команди, то вони почергово виступають у ролі Д та О. Якщо три — Д, О та Р. Якщо чотири команди, то Д, О, Р, С. До фіналу потрапляють переможці півфіналів. Учасники команд, які виступають у зазначених ролях на змаганнях, отримують індивідуальний рейтинг за накопичувальною системою.
3. Оргкомітет, журі, експерт-консультант, ведучі та лічильна комісія Турніру.
3.1. Склад оргкомітету, базовий склад журі та експерт-консультант призначаються Міністерством освіти і науки України. До складу журі входять фахівці з географії. Список ведучих та членів лічильної комісії формується та затверджується на спільному засіданні оргкомітету та журі перед початком основних етапів Турніру (чвертьфінал, півфінал та фінал).
3.2. Члени журі розподіляються на групи Головою журі Турніру перед початком чвертьфінальних, півфінальних та фінального змагань. При цьому мають бути дотриманими такі правила:
• кожна група має складатися не менш як з п'яти членів журі, кількість членів журі в різних групах має бути однаковою;
• до складу однієї групи журі мають входити фахівці з різних галузей географії;
• зміна складу групи членів журі під час проведення змагання не припускається, у разі неможливості когось із членів журі продовжувати роботу, його протокол вважається недійсним.
4. Організація турніру.
4.1. Якщо в Турнірі бере участь не більше 8 команд, то чвертьфінальні змагання за рішенням оргкомітету та журі можуть не проводитися: змагання складаються з півфіналів та фіналу Кожне змагання складається з кількох етапів залежно від числа команд-учасниць.
4.2. Для участі у чвертьфінальних змаганнях команди-учасниці розподіляються на групи, кількість яких залежить від загального числа команд. Групи формуються таким чином, щоб кожні дві команди переважно не зустрічалася двічі між собою. Перед початком чвертьфінальних змагань до відома учасників доводиться розроблена оргкомітетом схема, за якою вони відбуватимуться. Порядковий номер команди в схемі визначається жеребкуванням у присутності учасників Турніру. Можливі схеми про ведення чвертьфінальних змагань наведені в додатках.
4.3. Вихід до півфіналу. У кожному чвертьфінальному змаганні команда отримує певну кількість балів, що є сумою балів за розігрування окремих завдань. До півфіналу виходить половина команд з найвищою сумою балів. Залежно від числа команд-учасниць, півфінальні змагання можуть відбуватися в двох або трьох групах, склад яких визначається жеребкуванням на спільному засіданні оргкомітету та журі. Число членів журі в усіх півфінальних групах повинно бути однаковим і становити не менше семи.
4.4. Вихід до фіналу. У фіналі беруть участь три команди. Якщо півфінал відбувався у двох групах, до фіналу виходять команди, що набрали найбільшу кількість балів у кожній групі, а також команда, яка набрала більшу кількість балів серед решти команд-учасниць півфіналу. Якщо півфінали проводилися в трьох групах, до фіналу потрапляють лише команди, які зайняли перші місця.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 22.04.2011, 05:53 | Сообщение # 77 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| 5. Організація змагання.
5.1. Проведенням змагань керує ведучий. Під час змагань команди працюють самостійно, консультації зі сторонніми особами не до пускаються. Під час підготовки до виступів та дискусій команди можуть використовувати довідкові матеріали (підручники, посібники, словники тощо). При цьому учасники, які виступають від імені команди, не мають права користуватися цими матеріалами під час виступу.
5.2. У змаганні можуть брати участь дві, три або чотири команди відповідно до схеми проведення етапу Турніру, сформованої оргкомітетом та журі, виходячи з числа команд—учасниць етапу.
5.3. На початку кожного змагання ведучий представляє членів журі та учасників команд. Спосіб розподілу ролей, в яких команди будуть виступати під час першого змагання, визначається на спільному засіданні оргкомітету та журі перед початком кожного етапу Турніру. Надалі зміна ролей здійснюється за схемами, наведеними в додатках.
5.4. Регламент розіграшу задачі:
• Опонент пропонує Доповідачу задачу, Доповідач приймає чи відхиляє задачу – до 2 хвилин;
• підготовка до доповіді – до 2 хвилин;
• доповідь – до 7 хвилин;
• уточнюючі запитання Опонента до доповідача й відповіді – до 2 хвилин;
• підготовка до опонування – до 2 хвилин;
• виступ Опонента – до 5 хвилин;
• відповідь Доповідача на зауваження Опонента та дискусія між ними – до 3 хвилин;
• уточнюючі запитання Рецензента до Опонента та Доповідача й відповіді – до 2 хвилин;
• підготовка до рецензування – до 2 хвилин;
• виступ рецензента – до 3 хвилин;
• відповіді Доповідача та Опонента на зауваження рецензента та дискусія між ними – до 5 хвилин;
• загальна дискусія команд – до 5 хвилин;
• уточнюючі запитання журі до команд – до 3 хвилин;
• заключні слова Рецензента, Опонента та Доповідача – до 2 хвилин;
• виставлення оцінок – до 1 хвилини;
• виступи членів журі та додаткові виступи (у разі необхідності) – до 5 хвилин.
Один раз під час кожного змагання капітани команд можуть взяти хвилинну перерву (тайм-аут) для обговорення проблем усією командою.
5.5. Ролі команд під час змагання:
• Доповідач викладає суть завдання, акцентуючи увагу на основних економічних ідеях та висновках. При цьому бажано використання ілюстративних матеріалів (таблиць, графічних зображень, комп'ютерних презентацій тощо) для кращого представлення власного бачення суті проблеми, ви кладеної в запитанні. Доповідає один або два учасники команди. Виступ співдоповідача має займати не менше третини часу доповіді та не більше її половини.
• Опонент (один учасник команди) критично аналізує доповідь, указує на позитивні моменти виконання завдання та доповіді, але передусім на помилки та недоліки. Виступ Опонента не повинен зводитися до викладення власного варіанта виконання завдання.
• Рецензент (один учасник команди) дає загальну оцінку виступу Доповідача, об'єктивності виступу Опонента, істотності запитань і відповідей та коректності поведінки Доповідача та Опонента в ході дискусії. Рецензування не повинно дублювати опонування, Рецензент дає оцінку виступу Доповідача у випадку, якщо вона не збігається з оцінкою Опонента, або якщо Опонент не помітив неточностей та істотних недоліків у доповіді.
• Спостерігач може брати участь лише в загальній дискусії команд.
5.6. Уточнюючі запитання, які можуть задавати учасники команд та члени журі, повинні стосуватися суперечливих або недостатньо висвітлених положень доповіді, виступів Опонента та Рецензента або виступів учасників команд у дискусії. На уточнюючі запитання до Доповідача, Опонента або Рецензента може відповідати тільки той учасник команди, який виступав від її імені. У разі співдоповіді відповідати на запитання можуть обидва доповідачі.
5.7. Дискусії повинні бути конструктивними і спрямованими на обговорення правильності рішення, запропонованого Доповідачем, або суперечливих питань, висловлених Опонентом чи Рецензентом, якщо вони стосуються обговорюваної задачі. При цьому, Опонент та Рецензент повинні утримуватися від пропозицій власних варіантів її розв'язку.
5.8. Кожен учасник команди під час одного змагання може виступити не більше двох разів. При цьому уточнюючі запитання та участь у дискусії не вважаються за виступ, а співдоповідь — вважається.
5.9. Відмови від задач. Під час чвертьфінальних змагань команди можуть тричі відмовитися від доповіді певної задачі без застосування штрафних санкцій. Під час півфінального та фінального змагання команди можуть відмовитися один раз від доповіді без застосування штрафних санкцій. Кожна наступна відмова понад зазначені вище призводить до зменшення коефіцієнта Доповідача на 0,2.
5.10. Під час турнірних змагань Опонент може запропонувати Доповідачеві будь-яке завдання, окрім тих, що:
• було вилучено журі;
• доповідалися в даному змаганні;
• були оголошені Доповідачем у даному змаганні як відмова;
• вже доповідалися Доповідачем під час Турніру;
• опонувалися Опонентом під час даного етапу Турніру;
• доповідалися Опонентом під час даного етапу Турніру.
При неможливості запропонувати задачі згідно з цими правилами, вони послідовно виключаються, починаючи з останньої за ліком.
5.11. Ведучий змагання.
5.11.1. Ведучий, дотримуючись правил проведення Турніру, повинен: представляти команди, лічильну комісію та журі, оголошувати умови завдань та оцінки журі;
• проводити конкурс для розподілу ролей першого змагання в етапі;
• стежити за дотриманням регламенту та не порушувати його;
• надавати слово учасникам команд та журі для запитань та відповідей;
• стежити за характером уточнюючих запитань;
• стежити за конструктивністю дискусій, щоб учасники не відволікалися від суті завдання, не ставили запитань, на які вже була відповідь, не виголошували надто довгих за формулюванням запитань та відповідей, по черзі надавати слово бажаючим взяти участь у дискусії;
• стежити, аби у своїх виступах члени журі, керівники команд і глядачі не розкривали власних по глядів на суть поставленої у завданні проблеми;
• не допускати непередбачених регламентом виступів;
• не допускати консультацій команд із сторонніми особами;
• під час дискусій не допускати консультацій учасників, які виступають, з рештою членів команди.
5.11.2. В разі потреби ведучий може:
• надати додатковий час для дискусій (за власним рішенням, не більше 1 хв.) або для виступів Доповідача, Опонента чи Рецензента (за згодою журі, не більше 1 хв.);
• пропонувати журі зняти бали або, навіть, усунути від участі в Турнірі команду, що постійно порушує правила його проведення та не дає можливість нормального проведення Турніру;
• надати слово для виступу керівникам команд чи глядачам (не більше 2 хв.).
5.11.3. Ведучий не має права:
• коментувати виступи учасників, оцінювати правильність їх висловлювань, будь-яким способом висловлювати власну думку з цього приводу;
• задавати навідні запитання;
• коментувати оцінки членів журі;
• відповідати на запитання, які не стосуються проведення змагань.
5.12. Оцінка виступу команд під час змагання.
5.12.1. Після кожного змагання журі виставляє командам-учасницям бали — від 1 до 10. Якщо наявні значні розбіжності між оцінками членів журі (різниця між крайніми оцінками більше, ніж 1 бал), члени журі, що поставили найнижчі чи найвищі оцінки, повинні прокоментувати своє рішення. Лічильна комісія підраховує загальну суму балів, усереднює їх і множить на коефіцієнти:
• для Доповідача — на 3 (або менше, за наявності штрафних санкцій);
• Опонента — 2;
• Рецензента — 1.
5.12.2. При виставленні оцінок члени журі керуються такими принципами:
• при оцінюванні Доповідача беруть до уваги:
наукову достовірність викладених фактів;
повноту розкриття питання;
уміння доповідати та звертати увагу слухачів на ключові моменти доповіді;
вести наукову дискусію;
якість ілюстрування власної доповіді (таблиці, слайди тощо);
• при оцінюванні Опонента беруть до уваги:
коректність оцінки зробленої доповіді;
повноту висвітлення як позитивних, так і негативних сторін доповіді;
уміння вести наукову дискусію; • при оцінюванні Рецензента беруть до уваги: коректність оцінки доповіді й роботи Опонента (не припустима висока оцінка роботи Рецензента у випадку, коли він зовсім не оцінив роботу Опонента), уміння підтримувати наукову дискусію;
• оцінюється робота не тільки окремої людини, а команди, тому при виставленні оцінок враховується ступінь взаємодії між членами команди та активність усіх членів команди в ході дискусії. 6. Завдання для турніру.
6.1. Завдання для чвертьфінальних змагань складаються робочою комісією, створеною оргкомітетом, до якої входять фахівці-географи. Завдання мають бути розісланими командам (опублікованими в загальнодоступних джерелах) не пізніше, ніж за два місяці до початку турніру. Ці завдання також можуть використовуватися для проведення регіональних Турнірів. Кількість завдань повинна становити 20. 10 завдань для півфінальних змагань відбираються з числа чвертьфінальних на основі рейтингів, що складають команди-півфіналісти способом, визначеним оргкомітетом.
6.2. Завдання для фінальних змагань вибираються на засіданні журі з числа запропонованих членами журі. На фінальні змагання командам пропонуються вісім завдань. Фінальні завдання командам видаються о 9 ранку дня проведення фінальних змагань. На їх розв'язок надається чотири години, протягом яких командам забороняються консультації з усіма сторонніми особами, включаючи керівників, у тому числі засобами мобільного зв'язку. Оргкомітет надає командам однакові набори навчально-довідкової літератури та необхідне для підготовки презентацій розв'язків завдань забезпечення (папір, олівці, ручки, лінійки тощо) та організує контроль за дотриманням однакового режиму підготовки відповідей усіма учасниками фіналу. 7. Переможці Турніру.
7.1. Командна першість. Команди, що вийшли до півфіналу, отримують третє місце в Турнірі. Команди, які вийшли до фіналу, забезпечили собі друге місце і змагаються за перше. Переможцем Турніру є команда, яка набрала найбільшу кількість балів у фінальному змаганні. Якщо є дві команди, які на брали у фіналі однакову кількість балів, перше місце присуджується за рішенням оргкомітету та журі тій з них, яка має більшу кількість балів у півфінальних змаганнях.
7.2. Особиста першість. Виступ учасника (незалежно від його ролі) вважається успішним, якщо він не отримував оцінок «1», «2» та «З». За кожну оцінку в успішному виступі учасник отримує певну кількість балів за такою схемою:
Оцінки 10 9 8 решта
Бали 3 2 1 0 У разі співдоповіді, кожен із співдоповідачів отримує половину балів, набраних відповідно до оцінки. Індивідуальний рейтинг (ІР) учасника визначається як середнє арифметичне отриманих балів за результатами кожного виступу в будь-якій ролі під час чвертьфінальних змагань. Сума ІР за всі змагання визначає персональний рейтинг учасника. Найвищий персональний рейтинг (НПР) вважається точкою відліку. При цьому, учасники, індивідуальний рейтинг яких вищий або дорівнює 0,8 НПР, стають переможцями особистої першості та нагороджуються дипломами. Учасники, індивідуальний рейтинг яких вищий або дорівнює 0,5 НПР, відзначаються дипломами за успішний виступ на Турнірі.
7.3. Інші нагороди. З власної ініціативи оргкомітет, члени журі та окремі причетні до організації та проведення Турніру особи чи організації можуть вручати за погодженням із оргкомітетом власні неофіційні нагороди командам та окремим учасникам Турніру. 8. Апеляції.
Якщо команда зауважила факти порушення Правил Турніру, вона має право подати апеляцію в оргкомітет. Апеляція подається експерту-консультанту Турніру капітаном команди протягом години після закінчення змагання і повинна містити інформацію стосовно того, які пункти правил, коли і яким чином було порушено. У випадку, якщо апеляція не містить вказаної інформації, вона не розглядається. В апеляції бажано вказати осіб, які можуть підтвердити факт порушення правил. Прийняті апеляції розглядаються на спільному засіданні оргкомітету та журі Турніру в присутності експерта-консультанта. Дана комісія розглядає суттєвість апеляції та характер її задоволення в разі визнання дійсною.
9. Експерт-консультант Турніру:
• бере участь в розгляді апеляцій на спільному засіданні оргкомітету та журі;
• бере участь у роботі комісії, яка формує завдання для Турніру (в тому числі й завдання для фінального змагання);
• бере участь у розв'язанні спірних питань щодо застосування правил проведення Турніру.
10. Порядок внесення змін у правила.
Під час проведення Турніру жодних змін у Правила не може вноситися. Усі проблеми, які виникають під час Турніру через неточності в Правилах, розв'язуються на спільному засіданні оргкомітету та журі. На спільному засіданні оргкомітету та журі в присутності експерта-консультанта можуть прийматися рекомендації щодо майбутніх змін Правил. По закінченні Турніру оргкомітетом формується робоча група, завданням якої є аналіз результатів Турніру та внесення пропозицій щодо змін Правил Турніру, спрямованих на покращання його проведення.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Среда, 19.10.2011, 16:48 | Сообщение # 78 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІІ ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ УЧНІВСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З ГЕОГРАФІЇ У 2011/2012 Н.Р.
http://edu-post-diploma.kharkov.ua/index.p....een#new
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 21.10.2011, 19:45 | Сообщение # 79 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Всеукраїнська Інтернет-оліміпади "Відкрита природнича демонстрація"
http://www.vpd.inhost.com.ua/index.html
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Вторник, 19.06.2012, 09:57 | Сообщение # 80 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| VIII Всеукраїнський турніру юних географів (2012/2013 навчальний рік)
Питання VIII Всеукраїнського турніру юних географів
1. Чи можна вважати цілком обгрунтованим проведення меж природних зон на карті України? Як змінювалися ці межі впродовж останніх 5000 років і чого слід очікувати в наступні 50 років?
2. Однією із загальних закономірностей розвитку географічної оболонки є ритмічність. Як враховується ця закономірність у суспільно-географічних дослідженнях?
3. З 1978 р. рівень Каспійського моря підвищується через зміну клімату в межах його басейну та акваторії. Оцініть економічні та екологічні наслідки підняття рівня води Каспію.
4. Нинішні трансформації в географії характеризуються народженням так званої інженерної географії, що має два основних напрями досліджень – конструктивний та природоохоронний. Поясніть їх сутність. Наведіть приклади застосування географічних знань для вивчення і прогнозування техногенних змін географічного середовища, ландшафтної оболонки Землі в цілому.
5. Останнім часом почастішали стихійні явища в літосфері, атмосфері, гідросфері Землі. Назвіть їх. Поясніть причини виникнення та визначте райони максимальної локалізації стихійних явищ. Запропонуйте правила гарантування безпеки людей під час стихійних лих.
6. Схарактеризуйте географію поширення «соціального сирітства» в Україні, соціально-економічні чинники виникнення. Спрогнозуйте тенденції трудової міграції українців.
7. У багатьох країнах Європи відбувається процес рурбанізації. Визначте її причини і наслідки. Доведіть або спростуйте те, що рурбанізація має місце в Україні.
8. У деяких віддалених куточках світу збереглися племена, які майже не мають контактів з рештою світу. Влада країн, в яких є такі племена, обмежує доступ до районів їх проживання. Чи правильною є така політика, чи все ж слід «цивілізувати» ці племена?
9. Сучасні принципи найменування та перенайменування географічних назв в Україні: аргументи «за» і «проти».
10. Віртуальні туристичні маршрути: переваги та недоліки порівняно з реальними маршрутами.
11. Доведіть чи спростуйте твердження: «Розвиток транспортної інфраструктури є рушійною силою всієї економіки».
12. Картографічний метод дослідження є одним з головних у географії. Проведіть власне дослідження своєї області за картами навчального атласу, не використовуючи інші джерела інформації.
13. Електронні карти містять значно більше інформації ніж паперові. У яких сферах діяльності їх використовують? У чому їх переваги та недоліки?
14. Схарактеризуйте основні недоліки орбітального руху Землі. Чи може людина змінити тривалість пір року? Обгрунтуйте свою відповідь.
15. Гігрограф, встановлений у міжгірній долині масиву Чорногора в Українських Карпатах, фіксує в окремі дні відносну вологість понад 100%. Чим це можна пояснити? Чи можна спостерігати таке явище в інших ПТК географічної оболонки?
16. Україна за «індексом щасливої планети»у хвості списку держав світу. Яка зміна якості ландшафтів може вплинути на місце нашої держави в цьому списку?
17. Система відліку часу – проблема для усього світу донині. Чому, і як її раціонально вирішити в Україні?
18. Окремі країни світу протягом останніх 20 років змінили форму адміністративно-територіального устрою з унітарної на федеративну. З’ясуйте чинники такого процесу і спрогнозуйте, які країни і чому можуть стати федераціями?
19. Окремі науковці вважають, що Європейський Союз сьогодні – типовий приклад конфедеративного державного утворення. Доведіть чи спростуйте це твердження.
20. У світі є хвороби, що спричиняють епідемії. Дедалі частіше з’являються прогнози можливості пандемії. Поясніть, які географічні чинники впливають на поширення цих хвороб.
VIII Всеукраїнський турніру юних географів (2012/2013 навчальний рік)
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 07.09.2012, 17:35 | Сообщение # 81 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Питання V міського турніру юних географів
(2012/2013 навчальний рік)
1. (1) Чи можна вважати цілком обгрунтованим проведення меж природних зон на карті України? Як змінювалися ці межі впродовж останніх 5000 років і чого слід очікувати в наступні 50 років?
2. (3) З 1978 р. рівень Каспійського моря підвищується через зміну клімату в межах його басейну та акваторії. Оцініть економічні та екологічні наслідки підняття рівня води Каспію.
3. (5) Останнім часом почастішали стихійні явища в літосфері, атмосфері, гідросфері Землі. Назвіть їх. Поясніть причини виникнення та визначте райони максимальної локалізації стихійних явищ. Запропонуйте правила гарантування безпеки людей під час стихійних лих.
4. (6) Схарактеризуйте географію поширення «соціального сирітства» в Україні, соціально-економічні чинники виникнення. Спрогнозуйте тенденції трудової міграції українців.
5. (7) У багатьох країнах Європи відбувається процес рурбанізації. Визначте її причини і наслідки. Доведіть або спростуйте те, що рурбанізація має місце в Україні.
6. (8) У деяких віддалених куточках світу збереглися племена, які майже не мають контактів з рештою світу. Влада країн, в яких є такі племена, обмежує доступ до районів їх проживання. Чи правильною є така політика, чи все ж слід «цивілізувати» ці племена?
7. (11) Доведіть чи спростуйте твердження: «Розвиток транспортної інфраструктури є рушійною силою всієї економіки».
8. (13) Електронні карти містять значно більше інформації ніж паперові. У яких сферах діяльності їх використовують? У чому їх переваги та недоліки?
9. (14) Схарактеризуйте основні недоліки орбітального руху Землі. Чи може людина змінити тривалість пір року? Обгрунтуйте свою відповідь.
10. (15) Гігрограф, встановлений у міжгірній долині масиву Чорногора в Українських Карпатах, фіксує в окремі дні відносну вологість понад 100%. Чим це можна пояснити? Чи можна спостерігати таке явище в інших ПТК географічної оболонки?
11. (16) Україна за «індексом щасливої планети»у хвості списку держав світу. Яка зміна якості ландшафтів може вплинути на місце нашої держави в цьому списку?
12. (17) Система відліку часу – проблема для усього світу донині. Чому, і як її раціонально вирішити в Україні?
13. (18) Окремі країни світу протягом останніх 20 років змінили форму адміністративно-територіального устрою з унітарної на федеративну. З’ясуйте чинники такого процесу і спрогнозуйте, які країни і чому можуть стати федераціями?
14. (19) Окремі науковці вважають, що Європейський Союз сьогодні – типовий приклад конфедеративного державного утворення. Доведіть чи спростуйте це твердження.
15. (20) У світі є хвороби, що спричиняють епідемії. Дедалі частіше з’являються прогнози можливості пандемії. Поясніть, які географічні чинники впливають на поширення цих хвороб.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Четверг, 13.09.2012, 20:59 | Сообщение # 82 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| 1.1
У межах географічної оболонки сформувалися різноманітні та різні за розмірами природні (фізико-географічні) регіони, кожному з яких властиве певне просторове поєднання ландшафтів. Для того, щоб розрізняти ці регіони за їхньою належністю до материків, географічних поясів, зон, установлювати їхню підпорядкованість за розмірами, визначати притаманні тільки даним територіям (чи акваторіям) риси природних умов, проводяться їх комплексні дослідження, на основі яких складаються карти фізико-географічного районування.
Фізико-географічне районування — це виявлення відносно однорідних за природними умовами регіонів, які різняться ландшафтною структурою. Ареали ландшафтів беруться до уваги під час визначення меж одиниць фізико-географічного районування. Особливості їх поширення на території України відображено на карті фізико-географічного районування. На ній вирізнено фізико-географічні країни, зони, підзони, провінції (краї), області.
Фізико-географічна зона визначається як частина географічного поясу, що на рівнинних країнах має широтне чи близьке до нього простягання. Головні риси природних умов фізико-географічних зон зумовлюються певним співвідношенням тепла й вологи, їх балансом і характером циркуляції атмосфери на різних широтах. Внаслідок цього в межах зони існують типові для неї гідротермічні умови, що є вирішальним чинником формування зональних типів ґрунтів і рослинності, прояву геохімічних процесів. Основною ознакою фізико-географічної зони є переважання в її межах зонального типу ландшафтів. У межах рівнинної частини України вирізняються зона мішаних хвойно-широколистяних лісів, лісостепова зона, степова зона. Природні умови цих зон значною мірою змінені господарською діяльністю, зокрема землеробством. Тому їх межі фіксуються за поширенням зональних типів сучасних ґрунтів і відновлюваного рослинного покриву. Зональні відмінності природних умов враховуються під час планування сільськогосподарського виробництва, ведення лісового господарства, містобудівництва, рекреацій, проектування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів та ін.
Широ́тна зона́льність — закономірна зміна фізико-географічних процесів, компонентів і природних комплексів геосистем від екватора до полюсів.
Первинна причина зональності — нерівномірний розподіл сонячної енергії по широті внаслідок кулястої форми Землі і зміна кута падіння сонячних променів на земну поверхню. Крім того, широтна зональність залежить і від відстані до Сонця, а маса Землі впливає на здатність утримувати атмосферу, яка служить трансформатором і перерозподілювачем енергії.
Велике значення має нахил осі до площини екліптики, від цього залежить нерівномірність надходження сонячного тепла по сезонах, а добове обертання планети зумовлює відхилення повітряних мас. Результатом відмінності у розподілі променистої енергії Сонця є зональний радіаційний баланс земної поверхні. Нерівномірність надходження тепла впливає на розташування повітряних мас, вологообіг і циркуляцію атмосфери.
Зональність виражається не тільки в середньорічній кількості тепла і вологи, а й у сезонних змінах. Кліматична зональність відбивається на стоці і гідрологічному режимі, утворенні кори вивітрювання, заболочуванні. Суттєво впливає на органічний світ, специфічні форми рельєфа. Однорідний склад і велика рухливість повітря згладжують зональні відмінності з висотою.
Природні зони Європи остаточно сформувалися лише кілька десятків тисяч років тому, після останнього зледеніння. Порівняно молодими за віком є зони тундри і лісотундри, лісостепу та степу.
Природні зони Європи неоднорідні. Західні та східні частини (сектори) кожної з природних зон помітно відрізняються через неоднакове їх зволоження.
Природні зони щільно заселеної території Європи суттєво змінені діяльністю людини внаслідок розорювання земель, вирубування або відновлення лісів, осушення боліт, видобутку корисних копалин і т. д. Особливо змінилася її первинна флора і фауна.
Глобальна зміна клімату, обумовлена "парниковим ефектом", стало нині найважливішою міжнародною і політичною проблемою. "Парниковий" щит, який підтримує температуру поверхні планети, в сучасних умовах достатню для збереження життя, перетвориться на теплову пастку, яка загрожує змінити всю біосферу.
Використання в сучасних масштабах викопного палива (вугілля, нафта, природний газ), а також дров може істотно вплинути на екосистеми землі і біосферу в цілому. Вуглекислий газ (СО2) є одним з головних винуватців парникового ефекту, тому що інші відомі "парникові" гази (а їх близько сорока) визначають лише приблизно половину глобального потепління.
Глобальне потепління може викликати зсув основних зон землеробства до декількох сотень кілометрів на кожен градус зміни температури. Крім того, обов'язково зміниться частота і характер екстремальних впливів на сільське господарство, зумовлених великими повенями, стійкими посухами, лісовими пожежами та шкідниками сільськогосподарських культур
Слідом за майбутніми змінами клімату неминуче настануть зміни становища природних зон. Результати реакції природного рослинного покриву на майбутні зміни клімату, викликані збільшенням концентрації вуглекислого газу в атмосфері, показують, що найбільші зміни меж зон рослинності відбудуться у високих широтах Північної півкулі.
Процес глобального потепління буде супроводжуватися, мабуть, помітним збільшенням газового стоку у високих широтах, і істотною зміною режиму вологовмісту діяльного шару грунту значної частини континентів. У деяких районах зміна середньої температури на 1-20 С може призвести до зменшення кількості опадів на 10%, при цьому річний стік зменшиться на 40-70%.
Клімат на нашій планеті ніколи не був незмінним. Палеокліматичні дослідження показали, що середня температура атмосфери постійно змінювалася. Періоди похолодання, так звані льодовикові, що мали місце за останній мільйон років, змінилися епохами потепління. Ці коливання викликалися різними причинами. Але всі вони були природними, природними. Те чи інше порушення стабільності кількості падаючої на поверхню планети сонячної енергії викликало похолодання.
Вважається, що льодовикові періоди змінювалися ерами потепління приблизно один раз на сто тисяч років. Звичайно, на цьому відрізку часу відбувалися менш значні коливання середньої температури атмосфери. У наш час вона, наприклад, по всіх широт складає в середньому близько 140 С. А 20 тисяч років тому, за розрахунками фахівців, вона була на ... 4-50 С нижче; ближче до нашого часу, навпаки, стала на 10 С вище, ніж зараз.
За всіма розрахунками, ми живемо в досить теплу пору, яке мало б змінитися черговим похолоданням. І зовсім недавно кліматологи говорили про те, що середньорічна температура в Північній півкулі впала на півградуса.
Чи так це насправді? Ретельна перевірка даних, проведена американськими та англійськими вченими, показала інше: протягом XX ст. температура атмосфери в середньому піднялася на півградуса. Здавалося б, незначна цифра. Але це зовсім не так. Зміна середніх температур на 10С істотно змінює погодні умови і зміщує зони опадів, приводить у рух льодовики, підвищує або знижує рівень Світового Океану.
Вернадський писав про те, що в наш час людське вплив на планету можна порівняти з потужною геологічною силою. Це справедливо і щодо його впливу на атмосферу. Людина стала здатний ... змінювати кліматичні процеси на планет
ЗРИ В КОРЕНЬ
Сообщение отредактировал ovsanka - Четверг, 13.09.2012, 21:23
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Четверг, 13.09.2012, 21:25 | Сообщение # 83 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Природні зони – великі природні комплекси Землі
Значними за площею природними комплексами є природні зони. Вони являють собою великі природні комплекси, що мають спільні кліматичні умови, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Формування природних зон насамперед зумовлено ти¬пом клімату. Його зміни одразу позначаються на характері рослинного покриву. Саме тому назви природних зон збігаються з пануючим типом рослинності. Наприклад, зона мішаних лісів, степів, пустель тощо.
Степи
У центральних частинах Євразії та Північної Америки в межах субтропічного та помірного природного поясів сформувалася природна зона степів – безкрає царство трав на дуже родючих чорноземних ґрунтах. Опадів тут небагато. Літня спека чергується з прохолодною зимою. Степи оживають на весні. Після танення снігу з’являється багато квітів: тюльпани, іриси, півонія. З початком літньої спеки, вони відцвітають. Настає час ковили – рослини з довгими вузькими листочками. До осені всі трави вигорають й лише чути тихий гуркіт. Це вітер жене перекотиполе, яке розкидає степом своє насіння. Серед тварин панують невеликі гризуни (полівки, миші, хом’яки, ховрахи, байбаки), які харчуються насінням рослин. На них полюють хижі птахи (степовий орел, боривітер) та змії. Степи найбільше постраждали від людської діяльності через родючі ґрунти й збереглися лише у заповідниках. В минулому понад 2/3 території України також займали степи. Нині вони поступилися місцем полям, на яких колоситься пшениця та дозріває соняшник.
Ліси помірного поясу
У більш вологих частинах помірного поясу, розміщених у певній близькості до узбережжя Океану, сформувалося кілька лісових природних зон. У більш теплих та вологих умовах виникла зона широколистяних лісів на бурих та сірих лісових ґрунтах. Тут переважають бук, дуб, граб, липа, клен. При просуванні на північ, вони чергуються з хвойними деревами: сосною, ялиною, модриною. Так формується зона мішаних лісів на дерново-підзолистих ґрунтах. У найбільш прохолодних та більш посушливих частинах помірного поясу залишаються найбільш витривалі до зимових морозів хвойні дерева: модрина, кедр, сосна, які ростуть на малородючих підзолистих та мерзлотно-тайгових ґрунтах. Це зона тайги, або хвойних лісів. У лісових природних зонах помірного поясу живе багато травоїдних істот: лось, олень, козуля, тетерук, глухар. На них полюють хижаки: вовк, лисиця, рись. Всеїдними істотами лісів є бурий ведмідь, дикий кабан. Зустрічається багато звірів з цінним хутром, зокрема соболь та горностай. Лісові ландшафти зазнали значної зміни в наслідок господарської діяльності людини. Їх великі площі зведені під міста, дороги, ріллю. Багато лісу знищується під час заготівлі деревини. Північна частина України заходить в зону мішаних лісів. Значна її частина постраждала від аварії на Чорнобильній АЕС.
ЗРИ В КОРЕНЬ
Сообщение отредактировал ovsanka - Четверг, 13.09.2012, 21:27
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Четверг, 13.09.2012, 21:28 | Сообщение # 84 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Сторінка для допитливих
У природі існують ритми різної тривалості: від дуже коротких до надзвичайно довгих. Крім добових та річних існують й багаторічні ритми. Були виявлені 11-річні ритми, що пов’язані з підвищенням сонячної активності. Це призводить до потепління клімату та зростання зволоження, а як наслідок і приросту частоти деяких захворювань. Геологи ж вважають, що зміни клімату можуть впливати й на активність рухів у земній корі.
Спостерігаються у природі 33-35-річні цикли зволоження. З циклами тривалістю 88 років пов’язують потепління і похолодання Арктики і Антарктиди. Підмічені також “надвікові” ритми, зокрема ритми зволоження що тривають 1800-1900 років. Нарешті, добре відомі в історії Землі кілька льодовикових епох і періодів потепління між ними. Їх періодичність складає 180-300 млн років. Причини таких тривалих ритмів вивчені недостатньо. Але вважають, що на них впливає зміна сонячної активності, яка в свою чергу викликає зміни у магнітному полі Землі та у рухах повітряних мас.
Географічна оболонка розвивається завдяки надходженню до неї різних видів енергії. Основний з них – енергія Сонця. На Землю потрапляє менше однієї двохмільярдної частки сонячної енергії. Але й це дуже багато. Кількість тепла, що Сонце лише за рік дає нашій планеті, можна одержати, спаливши 200 млрд. т кам’яного вугілля. Запасів водню на Сонці для такого потоку енергії ще вистачить на 10 млрд. років, тобто на період вдвічі більшій, ніж існує наша планета.
Цікаво, що загальної кількості сонячної енергії, що надходить до земної поверхні, рослини суші та моря використовують для фотосинтезу лише 1%. Якби “навчити” рослини використовувати більше енергії Сонця, може це розв’язало б продовольчу проблему?
Серед всіх природних комплексів Землі найбільш поширеними є ліси. За підрахунками в лісах сконцентровано 82% всієї рослинної маси. Ліси вкривають близько 30% площі суходолу. Вони є велетенською “біологічною фабрикою” планети, в якій постійно відбувається виробництво кисню, а також інших речовин: смол, кислот, цукрів, вітамінів, деревини.
В ХІХ ст. англійський фізик Вільям Томсон висунув гіпотезу “теплової смерті Всесвіту” у зв’язку з бурхливим розвитком промисловості. Завдяки згоранню палива у повітрі зменшується частка кисню і зростає відсоток вуглекислого газу. Це призводить до зростання температури повітря на всій планеті. Для того, щоб людство не загинуло від збільшення концентрації вуглекислого газу у повітрі, слід зберігати ліси, адже вони дають понад 60% кисню в атмосферу, в той час, як культурна рослинність полів та садів і рослини морів та океанів – лише 40%.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 14.09.2012, 22:11 | Сообщение # 85 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| 2.3
Каспі́йське море (рідше: Каспій — від назви стародавніх племен «каспіїв», що мешкали в східній частині Кавказу; грец. Káspion pélagos, лат. Caspium Mare) — найбільше безстічне озеро на Землі у Євразії: його водоймище на території Росії, Казахстану, Туркменістану, Азербайджану і Ірану.
Мінімальна висота 28 м нижче рівня моря; площа 376 тис. км²; глибина до 1025 м; солоність 1,15 %; впадають ріки: Волга, Урал, Терек, Кура; розвинене рибальство; видобуток нафти; судноплавство.
Каспій витягнутий із півночі на південь майже на 1200 км, середня ширина 320 км, довжина берегової лінії близько 7 тис. кілометрів. Площа близько 371 тис. км²; рівень на 28,5 м нижчий за рівень Світового океану (1969). Максимальна глибина 1025 м. У 1929, до значного зниження рівня до −29 м, його площа становила 422 тис. км². Найбільші затоки: на півночі — Кизлярська, Комсомолець, на сході — Мангишлацька, Кендерлі, Казахська, Кара-Богаз-Гол, Красноводська, на заході — Аграханська, Бакинська бухта; на півдні — мілководні лагуни. Є до 50 островів, переважно невеликих (загальна площа близько 350 км²), найзначніші — Кулали, Тюленячий, Чечень, Артем, Жилой, Огурчинський.
У північній частині моря впадають найзначніші річки — Волга, Емба, Урал, Терек, загальний річний стік яких становить близько 88 % всього стоку річкових вод до Каспію. На західному узбережжі впадають відносно великі річки Сулак, Самур, Кура і ряд дрібніших (близько 7 % стоку). Інші 5 % стоку дають річки іранського узбережжя (Горган, Хераз, Сефідруд). На східному узбережжі, включаючи берег Кара-Богаз-голу, нема жодного постійного водотоку.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 14.09.2012, 22:16 | Сообщение # 86 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| На шельфі поширені терригенно-черепашкові піски, ракуша, піски ооліту; глибоководні ділянки дна покриті альовролітовими і мулистими відкладеннями з високим вмістом карбонату кальцію. На окремих ділянках дна оголює корінні породи неогенового віку. На дні Каспію є багаті родовища нафти і газу. Нафто-газоносними є Апшеронський поріг, дагестанський і туркменський райони моря. Перспективні на нафту і газ ділянки дна моря, прилеглі до Мангишлаку, а також Мангишлацький поріг. Затока Кара-Богаз-Гол є найбільшим родовищем хімічної сировини (зокрема, мірабіліту).
Рельєф
За характером рельєфу і гідрологічними особливостями Каспій зазвичай підрозділяють на Північний Каспій, Середній Каспій і Південний Каспій. Північний Каспій (площа близько 80 тис. км²) — наймілководніша частина моря з глибинами 4—8 м. Рельєф дна — слабо хвиляста акумулятивна рівнина з серією банок і акумулятивних островів, так званий Мангишлакський поріг, що відокремлює Північний Каспій від Середнього. В межах Середнього Каспію (площа близько 138 тис. км2) виділяється Дербентська западина (найбільша глибина 788 м), шельф і материковий схил, ускладнений підводними обвалами і каньйонами; на північному, досить пологому схилі виявлені релікти стародавніх річкових долин. На півдні западина Середнього Каспію відокремлена від западини Південного Каспію Апшеронським порогом, на якому розташований ряд банок і островів. Западина Південного Каспію (найбільша глибина 1025 м), що становить близько 1/3 площу моря, у західного і південного (іранського) узбережжя має вузький шельф, у східного узбережжя шельф значно ширший. Дно западини є плоскою абіссальною рівниною. У північній частині западини наголошується декілька підводних хребтів північно-західного і південно-східного простягання.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Каспійське_море
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 14.09.2012, 22:18 | Сообщение # 87 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| 3.5
Стихíйне ли́хо — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.
Стихійні лиха можуть виникати як незалежно один від одного, так і зв'язано: одне з них може спричинити за собою інше.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Стихійне_лихо
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Пятница, 14.09.2012, 22:19 | Сообщение # 88 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні
Територія України є досить великою, тому в ній можливі різноманітні стихійні лиха. Основні з них: повені, зсуви, селі, сильні вітри, смерчі, лісові та степові пожежі та ін. Коротко розглянемо їх та можливі шляхи протидії їм.
Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість
та Інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.
Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.
Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшенні максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка Грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення заторів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15. днів до початку льодоходу.
Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеней --ландшафтно-меліоративні заходи.
Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені:
+ отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти в небезпечне місце — на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);
+ Якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в небезпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;
+ для того, щоб залишити місця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді ( колоди, бочки, автомобільні камери тощо);
+ коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.
Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:
• повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік);
• середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу,);
• швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину)
* Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.
Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.
Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.
Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.
Найбільш дійовим захистом від зсувів є запобігання — відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.
Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.
* Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку). «Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок яка мчить ущелиною з великою швидкістю.
В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.
За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:
> грязьові (суміш води з грунтом при незначній концентрації каміння, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м);
> грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага—2,1-2,5 т/куб.м);
> водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м).
У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки невеликої потужності.
Швидкість селевого потоку зазвичай становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.
Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх. появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови — достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення; селів.
Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні: • будівництво гребель, • каскаду запруд для руйнації селевого потоку, • стінок для закріплення відкосів тощо.
Вітри — це так звані «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.
Таким чином, вітер — це один з найважливіших компонентів життя. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від багатьох стихій.
Англійський адмірал Ф.Бофорт ще 1806 р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів (табл. 4.2). Він розподілив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних масі Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.
Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та в гирлах великих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10 м. Ці хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Понедельник, 17.09.2012, 21:09 | Сообщение # 89 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| 4.6
Соціальне сирітство в Україні
Соціальне сирітство - явище, обумовлене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов’язків по стосовно до неповнолітньої дитини.
Соціальні сироти - це особлива група дітей, батьки яких внаслідок соціальних, економічних та морально-психологічних причин не виконують батьківських функцій.
На сьогодні в Україні не існує усталеного визначення щодо цієї категорії дітей. У пресі, періодичних виданнях, психолого-педагогічних працях, результатах соціологічних досліджень вживаються такі терміни, як: бездоглядні; бездомні; безпритульні; діти вулиці; діти,
позбавлені батьківського піклування; соціальні сироти; неповнолітні групи ризику.
Причинами соціального сирітства в Україні є: низький матері-альний рівень життя багатьох сімей, безробіття обох чи одного з батьків; зайнятість батьків "човниковим бізнесом”, що вимагає частої і довготривалої відсутності батьків; відсутність постійного житла (мало-забезпечені сім'ї продають свої оселі, щоб забезпечити собі засоби існування, заздалегідь виписуючи дітей, залишаючи їх без даху над головою); асоціальний спосіб життя одного або обох батьків, як-то різні види залежності (пияцтво, нарко- і токсикоманія), проституція, участь у протизаконній діяльності; примушення дітей до жебрацтва з боку дорослих членів родини; різноманітні форми насильства щодо дітей у сім'ї та державних закладах опіки.
Явище соціального сирітства спостерігається не лише в Україні. У різних формах воно існує в багатьох країнах світу. Як показує міжнародний досвід, його практично неможливо викорінити через багато об'єктивних та суб’єктивних причин. 3 метою локалізації явища соціального сирітства в Україні розвиваються інноваційні форми опіки, проводяться різні форми роботи з сім’єю, спрямовані на формування відповідального батьківства.
Сьогодні в Україні до "дітей вулиці” зараховують такі групи неповнолітніх:
- безпритульні діти - діти, які не мають постійного місця
проживання у зв’язку з втратою батьків, асоціальними формами
поведінки дорослих в сім'ї, та діти, яких вигнали з дому батьки;
- бездоглядні діти - p,nv\, які мають певне місце проживання, але
вимушені перебувати на вулиці в результаті матеріальної неспроможності опікунів (родичів, бабусь, дідусів); психічних розладів батьків;
байдужого ставлення останніх до виховання дітей;
- діти-втікачі із виховних установ - діти, що зазнали психо-логічного, фізичного та сексуального насильства в закладах інтер-натного типу та притулках;
- діти-втікачі з зовні благополучних сімей - діти з високим рівнем конфліктності, патохарактерологічними особливостями, відхи-леннями у психічному та особистісному розвитку;
- діти, що за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці - діти, позбавлені систематичного батьківського піклування; аутсайдери шкільних колективів; діти з яскраво вираженими ознаками важковиховуваності, діти з діагнозом дромоманія - схильність до бродяжництва та подорожування.
http://ebooktime.net/book_157_glava_36_4.5._Соціальне_сир.html
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
| ovsanka | Дата: Понедельник, 17.09.2012, 21:17 | Сообщение # 90 |
|
Я здесь прописан(а)
Группа: Модераторы
Сообщений: 2394
Статус: Offline
| Як в Україні борються із соціальним сирітством
Хмельницький – Київ – Близько 65 тисяч дітей в Україні, за даними ЮНІСЕФ, утримуються в державних інтернатах. А за офіційними даними, сирітський статус мають понад 100 тисяч. Однак за шість останніх років кількість дітей, від яких матері відмовилися у пологових будинках, зменшилася удвічі, говорять представники Дитячого фонду ООН. Однією з причин покращення ситуації стало створення консультативних центрів для матерів і будинків матері та дитини.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24367533.html
http://dt.ua/SOCIETY....12.html
Прошли годы. Сегодня мир вступает в XXI век. Однако проблема детей-сирот приобретает еще большую остроту и актуальность, так как число их не уменьшается, а непрерывно растет. В сегодняшнем обществе происходят сложные и неоднозначные процессы 6 .
В развитии современной цивилизации ясно просматриваются две тенденции. С одной стороны, происходит религиозное и философское осознание человечеством смысла бытия, становление личностного сознания, осмысление мировым сообществом наличия глобальных общечеловеческих проблем, от стратегии разрешения которых зависит дальнейшее существование современной цивилизации. На рубеже столетий к таким глобальным проблемам специалисты относят: угрозу мировой термоядерной войны, истощение природных ресурсов, загрязнение природной среды и др.
С другой стороны, налицо явный кризис культуры, охвативший различные страны и слои общества и приведший к переоценке и перекомпоновке слагаемых духовно-смыслового ядра культуры, включая вековечные народные традиции; «крушение гуманизма», итогом которого стали разгул насилия, терроризма и обесценивание человеческой жизни; утверждение надындивидуальных форм культуры - от диктата группы до тоталитаризма; обострение проблем одиночества и взаимопонимания в обществе.
Политические и социально-экономические изменения, происходящие в последние 10 лет в нашей стране, придали этим явлениям особый трагизм. Особенностями России стали: обострение противоречий между жизненными установками поколений, различных слоев общества, резкое падение уровня жизни большинства населения, резкое и прогрессирующее ослабление этических мотиваций в обществе, чему в немалой степени способствует и «расцвет» масс культуры, поддерживаемый средствами массовой информации. Проявлением общего духовного кризиса стал и кризис воспитания - серьёзнейшая проблема современной педагогической науки.
Растущие масштабы асоциального поведения среди взрослых стимулируют развитие аналогичных процессов и в детской среде.
Наиболее существенным признаком последних лет стало значительное увеличение размеров социального сиротства, появление его новых характеристик. Обнаружилось качественно новое явление - так называемое «скрытое» социальное сиротство, которое распространяется под влиянием ухудшения условии жизни значительной части семей, падением нравственных устоев семьи, следствием чего становятся изменение отношения к детям, вплоть до полного вытеснения их из семей, беспризорность огромного количества детей и подростков.
Рост числа разводов является одним из факторов, неблагоприятно влияющих на судьбу детей. Все больше становится семей, где детей воспитывает один отец. Увеличивается количество детей, рожденных вне брака. Материальные трудности, суженный круг внутрисемейного общения в неполной семье негативно сказываются на детях. Они труднее налаживают контакты со сверстниками, у них чаще, особенно у мальчиков, встречаются невротические симптомы. Более 50% несовершеннолетних нарушителей выросли в неполной семье, более 30% детей, имеющих психические отклонения, росли без отца.
Дополнительным фактором риска для развития ребенка становится безработица родителей.
Продолжает увеличиваться число детей, осиротевших в раннем возрасте.
Растет число выявленных детей, оставшихся без попечения родителей.
профилактики социальных сирот
Стабилизация социально-экономических и политических процессов в обществе;
Возрождение духовной культуры нации;
Экономическая, законодательная, социальная поддержка семьи, материнства и детства;
Возрождение, развитие и пропаганда лучших воспитательных традиций, основанных на гуманизме, любви и уважении к ребенку; возвращение «воспитания» в учебные заведения;
Реорганизация жизнедеятельности системы учреждений для детей-сирот, в том числе воспитательных систем этих учреждений;
Совершенствование системы устройства детей-сирот.
http://ua-referat.com/Профілактика_соціального_сирітства
ЗРИ В КОРЕНЬ
|
|
|
| |
|
