В Україні поступово складається менталітет, властивий західним країнам:про соціальний статус людини судять за освітою, автомобілем і місцем проживання. І якщо у нас перший критерій ще не такий важливий (хоча сьогодні, судячи з ситуації, яка спостерігається в наших ВУЗах, без особливих проблем освітній статус може придбати, в прямому сенсі цього слова, будь-який бажаючий), то інші два мають велике значення. Престижність проживання в таких районах з кожним роком тільки зростатиме. Правда, зросте і дефіцит місць для будівництва. Рівень проживаючих диктує і якість інфраструктури — магазинів, шкільних і медичних установ.Тут пальму першості знову ж таки тримає Кіцманський район, де торгівля і побутові послуги набувають все більш цивілізованого вигляду, хоча навіть до середнього столичного рівня ще дуже далеко.
Елітарність селищ припускає обов'язкову їх камерність.Навіть, не дивлячись на наявність великої кількості будинків, мешканцям повинні бути доступними (не виходячи за периметр) необхідні послуги.
Наступний момент — безпека. По-справжньому елітні місця охороняються не тільки на вході і виході, але й контролюється територія селища. Тут без дозволу власника Вам не дозволять сфотографувати а ні загальний вигляд селища, а ні окремий будинок. З часом повинні формуватися благополучні райони, де можна відчувати себе в цілковитій безпеці не тільки всередині котеджного селища, а й за його огорожею. Та поки що ніякої охорони в наших "елітних" селищах немає і, судячи зі всього, в найближчому майбутньому не передбачається. Така "розкіш" властива в основному столичним селищам, де проживають високопоставлені особи і "великі" бізнесмени.
Інший найважливіший параметр — екологія і рекреація місцевості.Коли в Україні історично формувалися престижні місця, сильні світу цього вибрали для свого проживання тільки найкраще, — соснові бори, піщані грунти, чисту річку. В радянські часи екологію берегли — не будували заводів, забороняли звалища, обмежували розміри поселень. Чернівецька область за рівнем не дуже високої заселеності і порівняно невисокою концентрацією промисловості вважалась одним з найсприятливішим в екологічному плані регіоном країни.
Наступний чинник — наявність в котеджі всіх комунікацій достатньої потужності.Так, щоб включення в новорічну ніч всіх наявних в селищі ліхтарів, саун, а також святкових ялинок не призводило до вимушеного "романтичного" сидіння при свічах. Будинок, що позиціонується як елітний, повинен мати відповідний зовнішній вигляд. Мова йде про архітектуру, якість будівельних матеріалів і гармонійний ландшафт. У цьому контексті непереконливо виглядають будинки з піноблоків, а багатоповерхові будівлі на невеликих ділянках — і зовсім безглуздо. Можна відзначити консервативність українського ринку заміського будівництва, оскільки цегла залишається основним будівельним матеріалом.

Сталий розвиток (англ. sustainable development) — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи
їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Термін «сталий розвиток» є офіційним українським еквівалентом англійського терміну “sustainable development”, дослівний переклад якого з урахуванням контексту - «життєздатний розвиток», а розширене його тлумачення — всебічно збалансований розвиток. За визначенням Комісії ООН зі сталого розвитку, його мета — задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби

Конвекційний потік (рос. конвекционный поток; англ. convection; convection current, convective flow; нім. Konvektionsstrom m) – переміщення частинок рідини чи газу, зумовлене різницею температур, а отже, і різницею густин. Потік тепла, яке переноситься висхідним рухом повітря.

Розрізняють ламінарну і турбулентну конвекцію.

Існує так звана природна конвекція, яка мимоволі виникає в речовині при її нерівномірному нагріванні в полі тяжіння. При такій конвекції нижні шари речовини нагріваються, стають легшими і спливають, а верхні шари, навпаки, охолоджуються, стають важчими і занурюються вниз, після чого процес повторюється знову і знову. За деяких умов процес перемішування самоорганізується в структуру окремих вихорів і виходять більш-менш правильні грати з конвекційних осередків.

Природній конвекції зобов'язані багато атмосферних явищ, в тому числі, утворення хмар. Завдяки цьому ж явищу рухаються тектонічні плити. Конвекція відповідальна за появу гранул на Сонці.

Під час вимушеної (примусової) конвекції переміщення речовини обумовлене дією зовнішніх сил (насос, лопаті вентилятора і т. п.). Вона застосовується, коли природна конвекція є недостатньо ефективною.

Конвекцією також називають перенесення теплоти, маси або електричних зарядів середовищем, що рухається.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Конвекція
У метеорології конвекція – підняття від землі теплих мас повітря і одночасне опускання більш холодних.

http://www.hidrotechnik.ru/perspektiva6/perspekti48.html

http://ua.textreferat.com/referat-1792-1.html

Всі комерційні вітрогенератори, що використовуються зараз, збудовані у вигляді наземних веж із горизонтальною віссю генератора. Однак, оскільки швидкість вітру помітно зростає з висотою, існує тенденція збільшення висоти веж та розроблюються методи отримання енергії за допомогою мобільних генераторів, встановлених на великих повітряних зміях...

http://uk.wikipedia.org/wiki/Вітроенергетика

ПОВІТРЯ ТА АТМОСФЕРА

http://www.lnu.edu.ua/faculty....ere.htm

Адіабатичні зміни стану в атмосфері. Дуже важливу роль в атмосферних процесах грає та обставина, що температура повітря може змінюватися і часто дійсно змінюється адіабатично, тобто без теплообміну з навколишнім середовищем (із навколишньою атмосферою, земною поверхнею і світовим простором). Строго адіабатичних процесів в атмосфері не буває: ніяка маса повітря не може бути цілком ізольована від теплового впливу навколишнього середовища. Однак якщо атмосферний процес протікає досить швидко і теплообмін за цей час малий, то зміну стану можна з достатнім наближенням вважати адіабатичним.
Якщо деяка маса повітря в атмосфері адіабатично розширюється, то тиск у ній падає, а разом із ним падає і температура. Навпроти, при адіабатичному стисканні маси повітря тиск і температура в ній зростають. Ці зміни температури, не зв'язані з теплообміном, відбуваються внаслідок перетворення внутрішньої енергії газу (енергії положення і руху молекул) у роботу або роботи у внутрішню енергію. При розширенні маси повітря робиться робота проти зовнішніх сил тиску, так називана робота розширення, на якій затрачається внутрішня енергія повітря. Але внутрішня енергія газу пропорційна його абсолютній температурі, тому температура повітря при розширенні падає. Навпроти, при стисканні маси повітря робиться робота стискання. Внутрішня енергія розглянутої маси повітря внаслідок цього зростає, тобто швидкість молекулярних рухів збільшується. Отже, зростає і температура повітря.

Сухоадіабатичні зміни температури. Закон, по якому відбуваються адіабатичні зміни стану в ідеальному газі, із достатньою точністю може бути застосований до сухого повітря, а також до ненасиченого вологого повітря. Цей сухоадіабатичний закон виражається рівнянням сухоадіабатичного процесу, або так називаним рівнянням Пуассона.

Сухоадіабатичні зміни температури при вертикальних рухах. У атмосфері розширення повітря і зв'язане з ним падіння тиску і температури відбуваються найбільшою мірою при висхідному русі повітря. Такий підйом повітря може відбуватися різними способами: у вигляді висхідних струмів конвекції; над поверхнею фронту - при русі великих шарів повітряної маси нагору по положистому клину іншої, більш холодної повітряної маси; при підйомі повітря по гірському схилу. Аналогічним способом стискання повітря, що супроводжується підвищенням тиску і температури, відбувається при опусканні, при низхідному русі повітря. Звідси важливий висновок: повітря, що піднімається, адіабатично вихолоджується, а те, що опускається -адіабатично нагрівається.
Неважко підрахувати, на скільки метрів повинне піднятися або опуститися повітря, щоб температура в ньому понизилася або підвищилася на один градус.
Відомо, що при адіабатичному підйомі сухого або ненасиченого повітря температура на кожні 100 м підйому падає майже на один градус, а при адіабатичному опусканні на 100 м температура зростає на це ж значення. Цей розмір називається сухоадіабатичним градіентом.

Вологоадіабатичні зміни температури. З адіабатичним підйомом вологого ненасиченого повітря зв'язане така важлива зміна, як наближення його до стану насичення. Температура повітря при його підйомі знижується, тому на якійсь висоті досягається насичення. Ця висота називається рівнем конденсації. При подальшому підйомі вологе насичене повітря прохолоджується інакше, ніж ненасичене. У ньому відбувається конденсація і виділяється в значних кількостях теплота паротворення, або теплота конденсації (2,501х106 Дж/кг). Виділення цієї теплоти сповільнює зниження температури повітря при підйомі. Тому в насиченому повітрі, що піднімається, температура падає вже не сухоадіабатично, а по вологоадіабатичному закону. Вона падає тим повільніше, чим більше вологоутримання повітря в стані насичення (що у свою чергу залежить від температури і тиску). На кожні 100 м підйому насичене повітря при тиску 1000 гПа і температурі 0°С прохолоджується на 0,66°С, при температурі 20 °С - на 0,44 °С і при температурі -20 °С - на 0,88°С. При більш низькому тиску спад температури відповідно менше. Спад температури в насиченому повітрі при підйомі його на одиницю висоти (100м) називають вологоадіабатичним градіентом. При дуже низьких температурах, що спостерігаються при підйомі у високі шари атмосфери, водяної пари в ньому залишається мало і виділення теплоти конденсації тому також мало. Спад температури при підйомі в такому повітрі наближається до падіння в сухому повітрі. Інакше кажучи, вологоадіабатичний градіент при низьких температурах наближається до сухоадіабатичного. При опусканні насиченого повітря процес може відбуватися по-різному в залежності від того, чи містить повітря продукти конденсації (краплі і кристали) або вони вже цілком випали з повітря у вигляді опадів. Якщо в повітрі немає продуктів конденсації, то повітря, як тільки температура в ньому почне при опусканні зростати, відразу стане ненасиченим. Тому повітря, опускаючись, буде нагріватися сухоадіабатично, тобто на 1 °С/100 м. Якщо ж у повітрі є краплі і кристали, то вони при опусканні і нагріванні повітря будуть поступово випаровуватися. При цьому частина тепла повітряної маси перейде в теплоту паротворення, і тому підвищення температури при опусканні сповільниться. У результаті повітря буде залишитися насиченим доти, поки всі продукти конденсації не перейдуть у газоподібний стан. А температура в ньому буде в цей час підвищуватися вологоадіабатично: не на 1 °С/100 м, а на менше значення - саме на таке, на яке понизилася б температура у висхідному насиченому повітрі при тих же значеннях температури і тиску.