1. «Ряд Бекетова». В школе изучается вытеснительный ряд металлов (ряд активности ме-таллов). Обсудите возможность создания подобного ряда для неметаллов или некоторых их соединений. На каких свойствах должен основываться такой ряд?
2. «От философского камня к наноструктурам». Изобразите «линию времени», отра-жающую последовательность взаимосвязанных научных открытий, которые привели ученых от первобытных химических знаний к способности синтезировать, анализировать и использовать наноструктурные объекты. Прокомментируйте причинно-следственные связи между выбранными вами открытиями и предложите кратчайший путь от «философского камня» к наноструктурам.
3. «Шампунь». В состав шампуней входят порой до 30 разных компонентов. Опишите роль основных компонентов шампуней. Какие факторы должны быть учтены разработ-чиками шампуней при создании наиболее эффективных и безопасных составов? Опиши-те основные критерии, по которым можно судить о потребительской ценности шампуня.
4. «Здоровье катализаторов». При осуществлении каталитических реакций в химической промышленности определенные вещества проявляют свойства каталитических ядов, снижающих активность катализаторов. Опишите такие вещества и предложите вещест-ва, которые можно использовать в качестве «лекарств для катализаторов» для восстановления катализаторов из малоактивного состояния в активное.
5. «Вата». Предположите способы химической модификации целлюлозы для создания ог-неупорной ваты.
6. «Угарный газ». Предложите конструкцию простого устройства, которое может сигнализировать о появлении монооксида углерода в жилом помещении, действие которого основано на химических реакциях.
7. «Тепловой эффект». Опишите основные факторы, определяющие тепловой эффект хи-мической реакции. Какие особенности должны быть характерными для химических ве-ществ, с участием которых происходят процессы с высоким значением теплового эффек-та? Оцените максимальное и минимальное значение, которого может достигать тепловой эффект химической реакции. Для каких реакций характерны такие значения, и какое практическое применение они могут иметь?
8. «Биодетектор». Некоторые растения аккумулируют в значительных количествах опре-деленные металлические элементы. Опишите, за счет каких особенностей их функцио-нирования происходит такое селективное накопление. Предложите растения, которые можно было бы использовать в качестве биологических детекторов для поиска полезных ископаемых. Оцените преимущества такого поиска по сравнению с традиционными.
9. «Плоская органика». Предположите, как изменились бы разнообразие, физические и химические свойства основных классов органических соединений, если для атома Кар-бона были бы возможны только состояния sp– и sp2–гибридизации.
10. «Жизнь». Обсудите возможность зарождения клеточных живых организмов в неводной среде. Какие вещества и процессы могут лежать в основе строения и жизнедеятельности таких организмов?
11. «Горение». Горение древесины не является элементарной реакцией – это многостадий-ный процесс. Предложите как можно более полную схему процесса горения целлюлозы, разбив его на элементарные реакции.
12. «Живой материал». Обсудите возможность существования материала, способного реге-нерироваться после механических повреждений. Какие особенности состава и строения должны быть характерными для такого материала? Опишите области его возможного применения.
13. «Космическая лаборатория». Опишите, как может влиять невесомость на протекание химических реакций. Обсудите существование химических реакций, протекание которых принципиально зависит от наличия силы тяжести. Объясните, синтез каких веществ либо материалов оптимальнее проводить именно в условиях космической лаборатории. Опишите области применения таких веществ.
14. «Механохромные вещества». Механохромные вещества могут менять свой цвет под воздействием физической нагрузки, что позволяет использовать их для создания сенсо-ров нового типа. Опишите, какие вещества способны проявлять такие свойства, приведите физико-химическое объяснение механохромному эффекту и возможные области его применения.
15. «Молекулярный процессор». Обсудите возможность создания молекулярного процес-сора, в котором обработка информации производилась бы за счет химических превраще-ний. Предположите, какие вещества или системы могут применяться для создания тако-го устройства, и объясните принципы его работы.
Авторы: Г. Г. Бачинский, Н. М. Буденкова, В. К. Бухтияров, А. В. Григорович,
Н. С. Калиберда, И. М. Курилишин, О. В. Москаленко, А. С. Осипенко,
Т. Л. Павловская, Н. Н. Пустовойченко, Д. А. Свечкарёв, Д. С. Троцько.

zadanij_VIII_turnir_khimik.pdf 103.84 кб
dodatok_1_134_2010.doc 65.5 кб
dodatok_2_134_2010.doc 31.5 кб
zajavka_134_2010.doc

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
VIII міського турніру юних хіміків
для учнів 7–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

1. Загальні положення
VIII міський турнір юних хіміків для учнів 7–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі Турнір) — командне змагання учнів у здатності вирішувати спільними зусиллями складні хімічні проблемні завдання, вести наукові дискусії, аргументовано відстоювати свою точку зору на проблеми, пов’язані із завданнями турніру, кваліфіковано опонувати відповідям інших команд.
Умови проведення Турніру відповідають Положенню про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 18.08.1998 № 305, та Правилам Всеукраїнського турніру юних хіміків.

2. Мета та завдання Турніру
Метою міського турніру юних хіміків є створення сприятливих умов для реалізації та розвитку творчих та дослідницьких здібностей школярів при вивченні хімії.
Завдання міського турніру юних хіміків:
• пошук талановитих учнів, схильних до наукової діяльності;
• формування в школярів інтересу до природничих наук;
• сприяння поглибленому вивченню хімії;
• удосконалення роботи з обдарованою молоддю;
• активізацію творчої діяльності вчителів та підвищення рівня викладання хімії.

3. Порядок проведення Турніру
Турнір проводиться в два етапи:
І (районний) етап – до 21 вересня 2010 року;
ІІ (міський) етап — 25 вересня на базі Харківського навчально-виховного комплексу № 45 «Академічна гімназія».
Міський етап Турніру проводиться в один день у два тури:
І тур турніру – демонстраційна олімпіада.
ІІ тур турніру – хімічні командні бої.
Участь в обох турах є обов’язковою умовою для всіх команд–учасниць Турніру.

4. Учасники Турніру
4.1. Представництво команд
У міському етапі Турніру беруть участь команди навчальних закладів – переможці районного етапу або збірні команди, сформовані з переможців в особистій першості, та команди закладів освіти міського підпорядкування. Кожний район представляє одна команда. Район, команда якого посіла І-ІІ місця у міському Турнірі минулого року, має право подати заявку на участь двох команд.
4.2. Склад команд-учасниць Турніру
У Турнірі беруть участь команди, до складу яких входять 3-5 учнів 7-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Кожна команда має офіційну назву. Заявлений персональний склад команди не може змінюватися під час проведення Турніру.
Кожну команду очолює капітан, який є офіційним представником команди на весь час проведення Турніру. Кожну команду під час проведення Турніру супроводжує один керівник.

5. Зміст і структура завдань Турніру
Демонстраційна олімпіада (І тур) включає завдання творчого характеру. Кожне завдання подається у вигляді демонстраційного матеріалу (відеоматеріали, схеми, таблиці) та пов’язане з властивостями, шляхами добування та застосуванням хімічних сполук. На обговорювання відповіді команді надається 5–10 хвилин, після чого відповідь у письмовому вигляді подається до журі. Журі оцінює кожну відповідь окремо. За результатами виступу команд в І турі проводиться жеребкування та складання схеми боїв Турніру.
У другому турі проводяться бої в групах по 3–4 команди, в залежності від жеребкування. Схема боїв складається оргкомітетом в залежності від кількості команд-учасниць.
Хімічні бої проводяться за завданнями, що оприлюднюються завчасно. Список завдань Турніру формується організаційним комітетом з числа завдань Всеукраїнського турніру юних хіміків.

6. Проведення хімічних боїв
Бій проводиться в 3 або 4 дії в залежності від кількості команд-учасниць. У кожній дії команда виступає в кожній з трьох ролей: Доповідач, Опонент та Рецензент. Якщо грають чотири команди, то одна з них виступає у ролі Спостерігача і бере участь тільки в загальній полеміці. Для розподілення ролей в першій дії на початку бою проводиться конкурс капітанів за завданнями, запропонованими головою журі.
У подальших діях бою команди обмінюються ролями за схемами:

Трьохкомандний бій Чотирьохкомандний бій
Команда Дія Команда Дія
І ІІ ІІІ І ІІ ІІІ ІV
1. Д Р О 1. Д С Р О
2. О Д Р 2. О Д С Р
3. Р О Д 3. Р О Д С
4. С Р О Д

На кожному бої команда доповідає розв’язання тієї задачі, яку їй пропонує Опонент. Команда має право відмовитися від запропонованої Опонентом задачі тричі без застосування санкцій. Наступні відмови спричиняють зменшення балів, що команда отримує за доповідь, на 7% за кожну додаткову відмову.
Кожна дія хімічного бою проводиться за наступним регламентом:
• Опонент пропонує Доповідачу задачу для доповіді — 1 хвилина.
• Доповідач приймає або відхиляє виклик — 1 хвилина.
• Доповідь — 5 хвилин.
• Уточнюючі запитання Опонента до Доповідача і відповіді Доповідача — 1 хвилина.
• Підготовка до опонування — 2 хвилини.
• Виступ Опонента — 3 хвилини.
• Полеміка між Доповідачем і Опонентом — 2 хвилини.
• Уточнюючі запитання Рецензента до Доповідача і Опонента, відповіді Доповідача і Опонента — 1 хвилина.
• Підготовка до рецензування — 1 хвилина.
• Рецензування — 2 хвилини.
• Полеміка між Рецензентом, Доповідачем і Опонентом — 2 хвилини.
• Виступ команд Доповідача, Опонента, Рецензента і Спостерігача — по 1 хвилині.
• Запитання журі — 5 хвилини.
• Заключне слово Рецензента, Опонента і Доповідача — по 30 секунд.
• Виставлення оцінок.
• Слово журі — до 3 хвилин.
• Додаткові виступи (у разі необхідності).

7. Керівник команди
Керівником команди призначається учитель хімії, який брав активну участь у підготовці учнів до Турніру. На керівника команди покладається відповідальність за життя та здоров’я членів команди.
Керівник команди має право:
- бути членом журі у ІІ турі Турніру, але в тих групах, де не бере участь його команда;
- висловлювати після виставлення оцінок членами журі аргументовану оцінку виступу команди або її членів.
Керівник команди не має права:
- виконувати функції представника команди;
- допускати некоректні висловлювання на адресу учасників, членів оргкомітету і журі Турніру;
- порушувати регламент і правила проведення Турніру.

8. Капітан команди
Обов’язки капітана команди:
- офіційно представляти свою команду на Турнірі;
- брати участь у виборі завдань ІІ туру;
- визначати послідовність і характер виступів членів своєї команди;
- подавати в оргкомітет апеляційні заяви.
Капітан команди не має права:
- допускати некоректні висловлювання на адресу учасників, членів оргкомітету і журі Турніру;
- порушувати регламент і правила проведення Турніру.
9. Оцінка виступів команд
Оцінка результатів участі учнів – членів команд у І турі проводиться за однаковою процедурою на підставі вірних відповідей, які оприлюднюються після виконання відповідного завдання.
Перевірка відповідей у І турі проводиться членами журі у присутності голови журі з урахуванням критеріїв оцінювання.
На хімічних боях ІІ туру після кожної дії членами журі виставляються оцінки кожній команді від 3– до 5+ з урахуванням всіх виступів членів команд, їх відповідей та участі у полеміці. Члени журі, які поставили граничні оцінки мають їх обґрунтувати.
Доповідач за свою роботу отримує три оцінки за категоріями: Науковість (зміст доповіді), Полеміка (відповіді на питання) та Культура виступу.
Опонент та Рецензент отримують по дві оцінки за виступ за категоріями: Аналіз (аналіз роботи Доповідача та Опонента відповідно) та Культура виступу.
Всі оцінки переводяться в бали та складаються за схемою, передбаченою правилами Всеукраїнського турніру юних хіміків, для визначення загальних балів за кожну дію. На підставі сумарних балів за бій та місця, що посіла команда в бої визначається рейтинг команди, який є підставою для визначення переможців Турніру.

10. Переможці Турніру
Визначення переможців Турніру відбувається на підставі сумарного рейтингу команди за всі змагання. Кількість команд – переможців не може перевищувати 50 % від загальної кількості команд.
Дипломом І ступеня нагороджується одна команда, що має максимальний рейтинг. Дипломи ІІ та ІІІ ступеня розподіляються оргкомітетом серед команд з найбільшим рейтингом. Якщо дві команди мають однаковий рейтинг, то враховується загальна сума балів. Розподіл дипломів ІІ та ІІІ ступеня вирішує оргкомітет таким чином, щоб їх співвідношення було відповідно 2:3.
Переможці в особистій першості визначаються за індивідуальним рейтингом кожного учасника. Розподіл дипломів І, ІІ і ІІІ ступенів в особистій першості здійснюється у співвідношенні 1:2:3. Кількість дипломів визначається оргкомітетом.
За згодою журі оргкомітет турніру має право встановлювати додаткові заохочувальні призи.

9. Нагородження переможців
Всі команди-переможці та переможці в особистій першості нагороджується дипломами І, ІІ і ІІІ ступенів Департаменту освіти Харківської міської ради та цінними подарунками. Нагородження переможців і призерів Турніру відбувається в день проведення в актовій залі ХНВК № 45 “Академічна гімназія”.
Переможці в особистій першості отримують право увійти до складу збірної команди міста для участі у Всеукраїнському турнірі юних хіміків.

http://www.kharkivosvita.net.ua/document/1515

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ

Н А К А З

27.09.2010 № 150

Про підсумки VIII міського
турніру юних хіміків
для учнів 7-11-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів

На виконання наказу Департаменту освіти Харківської міської ради від 01.09.2010 № 134 «Про проведення VІІІ міського турніру юних хіміків для учнів 7-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» 25 вересня 2010 року оргкомітетом проведено турнір юних хіміків.
Відповідно до Умов проведення VІІІ міського турніру юних хіміків та на підставі рішення журі турніру (протокол додається)

НАКАЗУЮ:

1. Визнати переможцями турніру в командному заліку і нагородити:
1.1. Дипломом І ступеня та цінними подарунками команду учнів Харківської гімназії № 47 Харківської міської ради Харківської області.
1.2. Дипломами ІІ ступеня та цінними подарунками:
- команду учнів Харківського навчально-виховного комплексу № 45 «Академічна гімназія» Харківської міської ради Харківської області;
- збірну команду учнів Московського району.
1.3. Дипломами ІІІ ступеня та цінними подарунками:
- команду учнів Харківського фізико-математичного ліцею № 27;
- збірну команда учнів Комінтернівського району;
- збірну команду учнів Ленінського району;
- збірну команду учнів Червонозаводського району.
2. Визнати переможцями турніру в особистому заліку і нагородити:
2.1. Дипломом І ступеня та цінним подарунком Софронова Олександра – учня 11 класу Харківського навчально-виховного комплексу № 45 «Академічна гімназія» Харківської міської ради Харківської області.
2.2. Дипломами ІІ ступеня та цінними подарунками:
- Зайцеву Сніжану – ученицю 11 класу Харківської гімназії № 47 Харківської міської ради Харківської області;
- Чернікова Максима – учня 10 класу Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області.
2.3. Дипломами ІІІ ступеня та цінними подарунками:
- Головізніну Катерину – ученицю 10 класу Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 36 Харківської міської ради Харківської області;
- Гончаренка Максима – учня 9 класу Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 53 Харківської міської ради Харківської області;
- Жидких Олену – ученицю 11 класу Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 126 Харківської міської ради Харківської області;
- Іванюка Олександра – учня 11 класу Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122.
3. Нагородити дипломами учасника та заохочувальними призами:
- збірну команду учнів Жовтневого району;
- збірну команду учнів Київського району;
- команду учнів Харківської гімназії №82 Харківської міської ради Харківської області;
- команду учнів Харківської гімназії №144 Харківської міської ради Харківської області;
- збірну команду учнів Орджонікідзевського району;
- команду учнів Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 80 Харківської міської ради Харківської області;
- команду учнів Харківського ліцею № 161 «Імпульс» Харківської міської ради Харківської області.
4. Науково-методичному педагогічному центру Департаменту освіти (Дулова А.С.) за результатами VІІІ міського турніру юних хіміків для учнів 7-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів сформувати збірну команду для участі у фінальному етапі ХVIІІ Всеукраїнського турніру юних хіміків та здійснити організаційно-методичне забезпечення щодо її підготовки та відрядження.
До 21.10.2010
5. Управлінням освіти районних у м. Харкові рад проаналізувати результати участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів району в VІІІ міському турнірі юних хіміків для учнів 7-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів і довести інформацію про підсумки турніру до відома керівників навчальних закладів.
До 29.10.2010
6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор Департаменту освіти О.І.Деменко
http://www.kharkivosvita.net.ua/document/1525

1. «Рік Хімії». 63-я Асамблея ООН прийняла резолюцію про проголошення 2011 року Роком Хімії. Відповідно до цієї резолюції, національна та міжнародна діяльність у 2011 році має висвітлювати важливість хімії та її внесок у життя людства. Запропонуйте в який спосіб можна досягти цієї мети, переконати пересічних громадян у важливості хімічних знань і сприяти зменшенню хемофобних настроїв.
2. «Ентропія». Поняття ентропії разом з поняттям енергії є одними з найфундаментальніших, і тому найскладнішими для пояснення. Наведіть приклади життєвих ситуацій або проблем з вашого особистого досвіду, для розв’язання яких могло би бути корисним використання цих понять. Запропонуйте досліди, моделі або життєві ситуації, що могли б полегшити формування в учнів понять про ентропію і енергію.
3. «Нейтралізація». Запропонуйте методику експерименту для визначення теплоти реакції нейтралізації в умовах шкільної лабораторії. Які чинники і як можуть вплинути на отриманий результат? Оцініть похибку експерименту. Яким чином і чому залежать отримані результати від використаних реагентів?
4. «Еволюція і радіація» (присвячується 25 річниці вибуху на ЧАЕС). Згідно з однією з гіпотез, що ґрунтується на аналізі геологічних досліджень, у стародавні епохи радіоактивне випромінювання мікрореакторів в земній корі могло відігравати важливу роль в еволюції ранніх форм життя. Яку роль відіграла радіація у еволюції живих організмів на Землі? Яким може бути її продовження, якщо радіаційний фон у наш час істотно підвищиться?
5. «Роздільне харчування». Існує уявлення, згідно з яким шкідливо при харчуванні змішувати страви, приготовленні з продуктів різнорідного походження (м’яса, риби, молока тощо). Підтвердьте чи спростуйте цю думку з точки зору хіміка.
6. «Киплячий сольовий розчин». Водні розчини солей за нормального атмосферного тиску киплять при температурі вищій за 100 °С. Поясніть вплив різних чинників (природи солі, її концентрації тощо) на температуру кипіння розчинів. Опишіть сфери застосування цього ефекту. Запропонуйте склад водного сольового розчину, який мав би максимально можливу температуру кипіння за нормального атмосферного тиску.
7. «Біонеорганіка». Обговоріть існування залежності біологічної ролі хімічних елементів від їхнього розташування у Періодичній системі. Чи можлива заміна найважливіших для організму людини елементів їхніми груповими аналогами?
8. «Зелена хімія». Опишіть основні принципи «зеленої» хімії. Базуючись на них, проаналізуйте промислове виробництво поліетилену, інсектициду ДДТ, сульфатної кислоти й анальгіну. Як необхідно видозмінити ці виробництва з метою їхнього «озеленення»?
9. «Хімічний барометр». Запропонуйте модель пристрою, який можна було б використовувати для безперервного вимірювання атмосферного тиску в метеорологічному діапазоні, принцип дії якого ґрунтується на хімічних реакціях.
10. «Червоний шлам». Нещодавно в Угорщині сталася трагічна аварія з розливом токсичних червоних шламів – відходів глиноземного виробництва. В Україні також існує два підприємства, на яких зберігаються подібні отруйні відходи: Запорізький алюмінієвий комбінат і Миколаївський глиноземний завод. Опишіть, з чим пов’язана небезпечність відходів глиноземних виробництв. Запропонуйте спосіб їхньої хімічної детоксикації.

11. «Гроза». Якомога повніше опишіть хімічні та фізико-хімічні процеси, що відбуваються в атмосфері під час і одразу після грози. Чи існує сезонна відмінність у цих процесах?
12. «Екзотика». Обговоріть, які фактори та яким чином впливають на довжину хімічного зв’язку в органічних сполуках. Яким може бути найменше та найбільше можливі значення довжини одинарного зв’язку С–С? Наведіть приклади таких сполук.
13. «Гігрометр». Запропонуйте модель пристрою для безперервного визначення вологості повітря, робота якого базується на фізико-хімічних процесах. Оцініть діапазон значень вологості, в якому ваш пристрій буде працювати.
14. «Сонячна батарея». Запропонуйте схему сонячного елемента, в якому енергія квантів світла поглинається органічним барвником і перетворюється на ЕРС.
15. «Молекулярний вольтметр». Між внутрішньою і зовнішньою сторонами ліпідної мембрани живої клітини існує різниця потенціалів, створена катіонами та аніонами її складових та мікрооточення. Запропонуйте молекули або молекулярний ансамбль, які б не завдаючи шкоди клітині самочинно зв’язувалися би з клітинною мембраною і дозволяли б здійснювати вимірювання трансмембранного електричного потенціалу клітини.

Автори: В. К. Бухтіяров, О. В. Григорович, М. С. Каліберда, С. В. Кернічна,
А. С. Осипенко, Т. Л. Павловська, В. Г. Пивоваренко, В. М. Сомов

http://www.kharkivosvita.net.ua/document/1818