ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

ovsanka

Дата: Воскресенье, 08.11.2009, 10:22 | Сообщение # 1

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Поступальне вдосконалення загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних, мотиваційних та соціальних компетентностей.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Компетентісний підхід до освіти передбачає вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.
Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти. Так, у доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для ХХІ століття (1996 р.) було сформульовано чотири принципи, на яких має базуватись освіта: навчитися жити разом, навчитися набувати знання, навчитися працювати, навчитися жити. Ці принципи, по суті, є глобальними компетентностями.
Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентостей, пропонує власний перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов’язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об’єднані в три основні напрями: соціальні, пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.
На підставі міжнародних та національних досліджень українські вчені виокремили п’ять наскрізних ключових компетентностей (таблиця 1).
Найбільш універсальними, ключовими є компетентності, яких потребує сучасне життя. Вони конкретизуються на рівні освітніх галузей і навчальних предметів для кожного рівня навчання. Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві. Їх формування здійснюється в рамках кожного навчального предмета.

Таблиця №1

Компетентність Сфера виявлення
компетентності Види діяльності в межах компетентності Навчальні предмети, через які в основному формується компетентність
1. Вміння вчитися Індивідуальний досвід участі в навчальному процесі Організація своєї праці для досягнення результату, успіху; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки Усі навчальні предмети
2. Здоров’язберігаюча Збереження та зміцнення фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я Здатність вести здоровий спосіб
життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах Основи здоров’я, біологія, фізична культура, географія, екологія, хімія
3. Загальнокультурна (комунікативна) Спілкування, толерантна поведінка в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між людьми й народами.
Збереження соціальних, громадських та культурних традицій
Оволодіння усним і письмовим спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин. Оцінювання найважливіших досягнень національної, європейської та світової культур
Українська мова і література, рідна мова і література, зарубіжна література, іноземні мови, предмети художньо-естетичного циклу, історія, етика, психологія
4.Соціально - трудова Суспільні відносин (політика, релігія, міжнаціональні відносини), трудові відносини Здатність орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; робити свідомий вибір та застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних і колективних рішень, враховуючи інтереси й потреби грома¬дян, представників певної спільноти, суспільства та держави.
Здатність брати на себе відповідальність, брати участь у прийнятті рішень, здатність до співпраці, уміння розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях. Оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності. Організація власної трудової та підприємницької діяльності; оцінювання власних професійних можливостей, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці. Історія, географія, громадянська освіта, економіка, етика, правознавство, філософія, технології
5.Інформаційна Інформаційні та комунікаційні технології Оволодіння новими інформаційними технологіями, здатність відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її. Уміння використовувати джерела інформації для власного розвитку Інформатика, технології, математика

Компетентність як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формується передусім на основі опанування змісту загальної середньої освіти. Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання.
Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого (ї) учня (учениці), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;
- діагностико-коригувальна, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учня (учениці) і педагога;
- стимулювально - мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;
- виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, та інших позитивних якостей особистості.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
- характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;
- якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця 2).
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Воскресенье, 08.11.2009, 10:22 | Сообщение # 2

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Таблиця №2

Рівні навчальних
досягнень Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий 1 Учень (учениця) може розрізняти об'єкти вивчення
2 Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
3 Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
II. Середній 4 Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
III. Достатній 7 Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
8 Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
9 Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий 10 Учень (учениця) має міцні знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення, аргументувати їх
11 Учень (учениця) на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
12 Учень (учениця) має системні глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
У процесі вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити декілька проміжних тематичних оцінювань. І, навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 2-3 навчальні години, вони можуть об'єднуватися для проведення тематичного оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України -------------------, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно - дослідницькі, соціально значущі результати.
Ефективною у старшій школі є рейтингова система оцінювання, яка сприяє формуванню ключових компетенцій і створює можливості для:
- визначення рівня підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
- отримання об’єктивних показників щодо засвоєння знань та сформованості умінь учнів не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;
- градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково–дослідні й художні проекти тощо);
- підвищення навчальної мотивації й відповідальності;
- підвищення об’єктивності оцінювання.
Упровадження рейтингу досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів та визначення рівня готовності до продовження навчання за певним профілем у 9-х класах основної школи може бути використана форма оцінювання портфоліо.
Основна суть портфоліо – «показати все, на що ти здібний (а)». Педагогічна філософія портфоліо предбачає зміщення акценту з того, що учень (учениця) не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.
У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення учня (учениці) не тільки з нормою, а з його (її) попередніми невдачами чи успіхами.

ЗРИ В КОРЕНЬ

cobra

Дата: Пятница, 19.03.2010, 15:07 | Сообщение # 3

Активист

Группа: NewsMaker

Сообщений: 63

Статус: Offline

Лист МОН N1/9-183 від 17.03.2010 17.03.2010

Про обговорення проекту Порядку оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи в системі загальної середньої освіти

http://www.mon.gov.ua/?id=2

ovsanka

Дата: Вторник, 15.06.2010, 18:39 | Сообщение # 4

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

ОЦІНЮВАННЯ І ШКАЛЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УЧАСНИКІВ ЗНО

А.Забульоніс, доктор математики Вільнюського університету (Литва), експерт УЦОЯО

Цього року більше півмільйона українців, які виявили бажання вступати до ВНЗ, проходять зовнішнє незалежне оцінювання (далі – ЗНО). Найтяжчі часи минули, адже найбільш масові тестування відбулися, проте напруга залишається – які їх результати? Результати тестування оприлюднюються за кілька тижнів після проведення ЗНО, адже Українському центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) та його регіональним підрозділам потрібен певний час для перевірки й обробки бланків відповідей. Учасники тестування очікують на свої результати і намагаються зрозуміти, якими вони будуть, тому що це залежить від кількості правильних відповідей, зазначених у бланках відповідей (завдання і правильні відповіді розміщено на сайті УЦОЯО).
Свої результати у вигляді тестових балів (суми балів за правильно вказані відповіді на завдання тесту) можна обчислити самостійно, тут усе зрозуміло, проте немає шкали, за якою будуть оцінюватися результати тес-тування.
УЦОЯО буде використовувати для цього шкалу 100-200 балів, яка починається зі 100, тобто результати учасників будуть належати інтервалу від 100 до 200 балів. Навіщо потрібне це шкалювання? Наскільки це шкалювання є справедливим і прозорим? Як воно відбувається? Ці запитання хвилюють учасників тестування, вчителів і батьків. Спробуємо дати відповіді на ці запитання.

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Вторник, 15.06.2010, 18:39 | Сообщение # 5

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Чому потрібне шкалювання?
Після проходження тестування учасник отримує свої результати у тестових балах. Припустимо, Данило отримав 26 балів. Чи є цей результат високим? Ніхто на це запитання не може дати відповідь, оскільки невідомо, яким був максимально можливий результат за цей тест. А якщо максимальний бал і буде відомий, скажімо, 50, це ще не означатиме, що результат Данила буде низьким, якщо не будуть відомі результати інших учасників тестування. Коли середнє значення результатів дорівнюватиме 16, то результат Данила буде досить високим, а якщо їхнє середнє значення буде дорівнювати 40, то, безумовно, достатньо низьким. Це означає, що одна й та ж кількість балів (у нашому випадку – 26) може трактуватися у різний спосіб, залежно від характеристик тесту й успішності проходження тесту іншими учасниками тестування. Спеціалісти з тестування підкреслюють, що результат тестування в тестових балах є результатом у контексті конкретного тесту: ця оцінка є виправданою, якщо мають справу лише з одним тестом і порівнюють результати учасників тестування тільки з одного тесту. У цьому випадку кожному зрозуміло – учасник, який набрав більшу кількість тестових балів має найкращі знання з предмета.
Проблеми виникають тоді, коли потрібно порівнювати результати учасників із кількох тестів і використовувати для цього додавання тестових балів з різних тестів. Навіть коли, наприклад, не брати до уваги зміст додавання результатів із кількох тестів, а спробувати проаналізувати технічні аспекти додавання тестових балів із різних предметів, проблеми залишаються. Якщо результат кожного тесту буде виражений у своїй власній шкалі, то що означатимуть 26 балів із математики, 56 балів з української мови і 78 балів з історії? Результат із математики є найменшим, проте максимальний бал дорівнює 50 проти максимального балу 120 з історії України… Можливо, тест з української мови був складним, а результат 56 балів був одним із найкращих? Не можна додавати результати, що виражені в різних шкалах без додаткового переведення їх до єдиної спільної шкали (перешкалювання).
Наведемо приклад із реального життя. Порівняння даних за різними шкалами постійно виконуються банками. Вони ніколи не стануть додавати 100 гривень і 200 рублів, не конвертувавши спочатку ці суми в якусь єдину валюту, яка буде виконувати функцію спільної шкали. Ця шкала може бути гривневою або рублевою, проте може бути й іншою, «універсальною», приміром, шкалою Євро… Тільки після такого перешкалювання ми можемо порівнювати два внески: 30 гривень і 60 рублів проти 60 гривнень і 30 рублів. Проте обидва ці внески не дорівнюють 90!
Результати ЗНО будуть використовуватися при вступі до різних уні-верситетів, а визначення шансів для вступу будуть ґрунтуватися на комбінації (на певній сумі) результатів тестування з різних предметів. Зважаючи на те, наскільки важливим є визначення результатів ЗНО, Український центр оцінювання якості освіти повинен видавати результати екзаменів за шкалою, яка в подальшому дозволятиме виконувати з цими результатами певні операції, що повинні мати під собою реальний смисл, адже потрібно порівнювати результати різних студентів, причому це порівняння буде справедливим.
Шкалювання результатів оцінювання не є чимось новим для учнів і абітурієнтів. Подібну процедуру виконує кожний учитель одразу ж після виконання учнями контрольної роботи. У класний журнал він виставляє не кількість правильно виконаних вправ, а оцінки: 2–3–…–11–12.

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Вторник, 15.06.2010, 18:40 | Сообщение # 6

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Головні принципи шкалювання
По-перше, переведення тестових балів має бути об'єктивним. Тобто учасники, які набрали більше тестових балів повинні отримати не нижчу оцінку, ніж ті, які набрали меншу кількість балів. Математики назвали б таку властивість процедури шкалювання монотонністю. Інакше кажучи, успішність учасника тестування під час вступу до ВНЗ повинна залежати не від того чи іншого методу шкалювання, що застосовує УЦОЯО, а виключно від результату, до якого прагнув учасник тестування – набрати якомога більше балів, правильно виконуючи завдання тесту. Водночас усі учасники тестування, що отримали однакову кількість тестових балів, повинні потрапляти в групу з однаковими балами.
По-друге, процедури шкалювання повинні відповідати завданням ЗНО. У цьому році тести ЗНО мають подвійну мету: сертифікувати освітній рівень, досягнутий випускниками ЗНЗ (результат ЗНО може зараховуватись як оцінка з відповідного предмета, винесеного на державну підсумкову атестацію, а також забезпечити надійною інформацією приймальні комісії ВНЗ для проведення вступної кампанії. Завдання сертифікації навчальних досягнень випускників пов’язане з установленням відповідності критеріям навчальних досягнень, що визначаються державними освітніми стандартами та навчальними програмами. Потрібно також знати, чи відповідають навчальні досягнення випускника критеріям навчальних досягнень 1, 2, 3 або 4 рівня?
Кожен у країні радів би з того, якщо б більшість учасників тестування були здатні показати найкращі результати й отримати найвищі бали (у нашому випадку 12 балів). Але тоді університети мали б проблеми під час проведення відбору абітурієнтів на навчання: вони б не були здатні вибрати групу абітурієнтів із найкращими результатами. Це означає, що університети потребують під час вступної кампанії зовсім іншої інформації: їм необхідно знати, хто з абітурієнтів є кращим. Ці два різні завдання ЗНО безпосередньо пов’язані з двома різними підходами до шкалювання результатів учасників тестування: шкалювання на критеріальній основі або шкалювання на нормативній основі. Перша шкала (критеріальна) успішно застосовується при проведенні випускних іспитів (наприклад, ДПА), друга (нормативна) – під час вступу до ВНЗ.

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Вторник, 15.06.2010, 18:40 | Сообщение # 7

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Як виконати шкалювання?
Тестові бали учасника тестування (тобто сума балів, які він отримав за правильно виконані завдання тесту ЗНО) спочатку повинні бути переведені в 12–бальну шкалу (відшкальовані за 12–бальною шкалою). Для цього спеціалізована предметна комісія визначає, яка мінімальна кількість тестових балів відповідає кожній оцінці від 1 до 12.
12–бальна шкала є простою і зрозумілою, проте вона не є найкращою для проведення відбору абітурієнтів для вступу до ВНЗ, адже ніхто не знає, скільки учасників можуть отримати найвищий бал – 12 балів. Якщо така група абітурієнтів буде надто великою, то ВНЗ матимуть значні труднощі з відбором на навчання кращих абітурієнтів. У такому разі, зіткнувшись із великою кількістю добре підготовлених абітурієнтів з однаковими оцінками за тести, ВНЗ повинні проводити якісь додаткові іспити (тести) для того, щоб визначити найкращих. З іншого боку, учасники ЗНО за тестовими балами вже були відрейтинговані на основі використання 12-бальної шкали з її 12 різними оцінками (кількість яких декілька разів менша за максимальну кількість тестових балів ЗНО). Це може призвести до того, що абітурієнти з різними тестовими балами отримають однакові оцінки за 12-бальною шкалою. З цього випливає, що шкала результатів для використання під час вступу до ВНЗ повинна мати більше категорій (по-значок).
УЦОЯО вибрав 100-бальну шкалу для відображення результатів тестування учасників ЗНО, проте для уникнення непорозумінь з її інтерпретацією (кількість правильних відповідей, відсоток правильних відповідей тощо), було вирішено збільшити цю шкалу на 100 одиниць, установивши початкову точку цієї шкали на числі 100, щоб можливі бали учасників знаходилися в інтервалі від 100 до 200 балів. Причому результати за будь-яким тестом будуть виражатися за шкалою 100-200 балів незалежно від того, скільки завдань містить тест або яку максимальну кількість балів можна отримати за тест.
Університетам потрібно порівнювати успішність результатів тестування студентів. Метод шкалювання, який застосовує УЦОЯО, базується на тестових балах учасників тестування. За шкалою 100-200 балів найкращі результати будуть завжди дорівнювати 200 балам (навіть у тих випадках, коли тест був надто складним і не було можливості отримати всі бали за тест). Учасник тестування, який знаходиться в середині рейтингової послідовності учасників за тестовими балами, повинен отримати 150 балів, оскільки це число є серединою шкали 100-200 балів. Такий метод шкалювання певною мірою нагадує поданий вище приклад щодо конвертування валюти. УЦОЯО обрав теоретично ідеальний тест із розподілом балів учасників тестування за відомим Гаусовим законом (який повинен відігравати роль шкали Євро для валют), а потім перетворює розподіли результатів учасників тестування у цей ідеальний розподіл.
Метод, що використовується для такого перетворення, відповідає двом головним принципам, що були зазначені вище (учасник з більшою кількістю тестових балів отримає за шкалою 100-200 балів оцінку, яка не є нижчою за оцінку учасника з меншою кількістю тестових балів; усі учасники з однаковою кількістю тестових балів отримують однакові бали за шкалою 100-200 балів), перерахунок здійснюється на основі порівняння двох процентних рангів (спеціалісти називають цей спосіб методом еквіпроцентилів).
Процентний ранг учасника тестування визначається як процент учас-ників тестування, що мають тестові бали менші за тестовий бал конкретного учасника (процент обчислюється від кількості всіх учасників тестування з даного тесту). Наприклад, якщо результат Данила має процентиль, дорівнює 65%, то це означає, що він випередив 65% учасників даного тесту, а відповідно 35% учасників даного тесту (тобто 100% - 65%) отримали тестові бали такі або вищі за бали Данила.
Отже, процентний ранг учасника тестування виконує функцію «числової мітки» в довжелезній черзі учасників тестування, впорядкованій за їхніми тестовими балами. За допомогою комп'ютера вже розраховано такі числові мітки для ідеального тесту (який, можливо, ніколи не здійсниться на практиці). Ці мітки прив'язано до результатів за шкалою 100-200 балів. Такий зв’язок у вигляді таблиці перерахування процентилів за шкалою 100-200 балів залишається єдиним і незмінним для всіх тестувань.
Лише після того, як буде проведено реальне тестування, комп’ютерна програма УЦОЯО впорядкує учасників тестування за тестовими балами і присвоїть їм числові ранги (процентні ранги). Процентні ранги учасників тестування будуть порівняні з процентними рангами ідеального тесту, і на цій основі учасники тестування отримають свої результати за шкалою 100–200 балів.

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Вторник, 15.06.2010, 18:41 | Сообщение # 8

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Яку інформацію може отримати учасник тестування після шкалювання результатів?

12-бальна шкала
Таблиця перерахування тестових балів учасників тестування за шкалою 1-12 балів розміщується на сайті УЦОЯО, що дає можливість кожному абітурієнту дізнатися про те, яку кількість тестових балів він повинен мати , щоб отримати відповідну оцінку за 12-бальною шкалою (у таблиці подано рядки відповідності, наприклад: 23-28 балів – оцінка 7; 29-35 – оцінка 8 тощо). Як було зазначено вище, таблицю перерахування тестових балів складає авторитетна предметна комісія, яка затверджується директором УЦОЯО.

Шкала 100-200 балів
Таблиця перерахування тестових балів учасника тестування за шкалою 100–200 балів також розміщується на сайті УЦОЯО (ця шкала більша за розміром, оскільки вона має більше 12-ти різних рівнів (категорій)). У першому стовпчику подано тестові бали учасників тестування (від 0 до максимальної можливої кількості балів); у другому – результат за шкалою 100-200 балів. Користуючись цією таблицею, учасник отримає інформацію про те, який його результат за шкалою 100-200 балів, як його результат виглядає на тлі результатів усіх учасників тестування (найкращий – 200, найгірший – 100, середнє значення – 150 тощо).

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Воскресенье, 20.06.2010, 13:42 | Сообщение # 9

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Соціологічне дослідження "Система освіти в оцінках громадян України"

http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Понедельник, 01.11.2010, 13:53 | Сообщение # 10

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

01.11.2010р. Інтернет-семінар «Організація моніторингових досліджень на районному (міському) рівні»

Порядок проведення моніторингу
використання тестових технологій при вивченні предметів,
обов’язкових для зовнішнього незалежного оцінювання
у 2010/2011 навчальному році

І. Учасники моніторингового дослідження
Учасниками моніторингового дослідження є учні 11-х класів ЗНЗ Харківської області відповідно до вибірки, затвердженої наказом ГУОН ХОДА.

ІІ. Організаційні аспекти дослідження
Організацію та проведення моніторингового дослідження забезпечують:
• регіональний координатор дослідження (проректор КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»);
• районні (міські) координатори дослідження (спеціалісти районних (міських) відділів (управлінь освіти), методисти районних (міських) методичних кабінетів);
• шкільні координатори дослідження (директори або заступники директорів загальноосвітніх навчальних закладів);
• адміністратори дослідження - представники КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти».
Учитель класу присутній під час проведення дослідження;

ІІІ. Порядок проведення дослідження репрезентативної вибірки
• До 10.11.2010 року районні (міські) координатори надають до Центру моніторингу якості освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» списки учнів 11-х класів відповідного ЗНЗ та забезпечують папером для тиражування завдань.
• До 11.00 у день проведення моніторингу матеріали дослідження за кількістю учнів доставляються методистами КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» до загальноосвітніх навчальних закладів
• На виконання учнями завдань відводиться 45 хвилин з усіх предметів.
• Роботи учнів перевіряються методистами КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти».
• За результатами моніторингу методистами КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» розробляються методичні рекомендації.
• Інформацію про рівень виконання завдань учнями конкретного класу може отримати лише вчитель-предметник.

http://edu-post-diploma.kharkov.ua/index.p....id=1026

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Пятница, 10.12.2010, 18:13 | Сообщение # 11

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Наказ МОН N 1218 від 08.12.2010 08.12.2010

Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання

http://www.mon.gov.ua/?id=2

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Среда, 22.12.2010, 04:20 | Сообщение # 12

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Програми зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2011 року
http://osvita.ua/test/program_zno/

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Среда, 22.12.2010, 04:22 | Сообщение # 13

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Матеріали для підготовки до зовнішнього незалежнього оцінювання 2011 року (ЗНО-2011)
http://osvita.ua/test/training/

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Среда, 20.04.2011, 21:47 | Сообщение # 14

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Затверджено новий Державний стандарт початкової загальної освіти

http://osvita.ua/school/news/17483

ЗРИ В КОРЕНЬ

ovsanka

Дата: Четверг, 06.10.2011, 10:22 | Сообщение # 15

Я здесь прописан(а)

Группа: Модераторы

Сообщений: 2394

Статус: Offline

Аналіз нових навчальних програм для початкової школи проведений експертами ЦОМ
http://osvita.ua/school/school_today/21033

Державний стандарт середньої освіти перевантажено, - ЦОМ
http://osvita.ua/school/news/23637

Прикрепления: 1__.doc (396.5 Kb) · 2__.doc (278.5 Kb)

ЗРИ В КОРЕНЬ